Людина теж Космос або Геркулес, біля якого крутяться сонця та їхні системи, так біля неї у вихорі крутяться усі створені нею предмети, вона, як сонце, керує ними і тягне за собою в невідомий їй шлях безкінечного, як всесвіт з усіма своїми збудженнями, може бути прагне єдності, так і всі його розпилені “предмети” складають єдність його центру, який у свою чергу рухається шляхами всесвітнього захоплення. Так єдність за єдністю, включаючись одна в одну прагне у безкінечний шлях безпредметного.

Казимир Малевич і Ель Лисицький у Вітебську. Літо 1920 року.

Translate »