Корейські демони Миколи Бутовича

Спецпроект Бібліотеки українського мистецтва

Ілюстрації Миколи Бутовича до “Кореанських казок”

Микола Бутович (1895–1961) належить до плеяди найвизначніших українських графіків першої половини ХХ століття. Незважаючи на те, що з кінця 1940-х років митець жив у США, він відомий ширшому колу спеціалістів, ніж, наприклад, Віктор Цимбал. Бутович був не тільки майстром декоративної графіки, а й живописцем, карикатуристом, автором епіграм, рекламних плакатів, театральних декорацій, письменником-мемуаристом. Він прожив насичене творче життя; під час Визвольних змагань 1917–1921 ще й встиг послужити в Армії УНР.

Період 1928-1930-х років, коли Микола Григорович жив у Парижі, – один з найменш досліджених у його житті. Хоча у ті часи у французькій столиці вправлялося в мистецтві чимало вихідців з України. Про Бутовича відомо лише, що у 1929 році його твори було прийнято до престижного “Осіннього салону”, а також що він працював у кінопідприємстві – малював рекламні плакати. У той же час він створює серію офортів “Париж”, завершує серію рисунків та акварелей з Підкарпатської України, виконує дереворити до гоголівських “Старосвітських поміщиків”. Кілька останніх навіть надсилає до Львова, до митрополита Андрея Шептицького, з яким багато листувався та у якого час від часу просив фінансової допомоги.

Чому нас цікавить саме цей період життя Бутовича? Очевидно, що саме у 1928-1930 роках у Парижі він і намалював серію ілюстрацій до книжки “Кореанські казки”, яка вийшла у львівському видавництві “Світ дитини” у 1930 році. Зрілий вже художник, який на той час встиг повчитися у Празі, Лейпцигу, Берліні. Перші книги з його оформленням почали виходити у 1922 році. Як і інші українські художники, які, перебуваючи за кордоном, продовжували співпрацювати з українськими видавництвами, Бутович, вирогідно, надсилав свої твори до Львова поштою (як і Шептицькому).

Чому саме корейські казки? Бутович з самого початку свого творчого шляху любив казки, той позареальний світ з витворами нових світів, часів, просторів.

У підлітковому віці Микола Бутович приятелював з племінником Миколи Гоголя та деякий час жив у гоголівському маєтку Василівка, а у Парижі, як вже зазначено вище, ілюстрував Гоголя. До речі, Гоголя ілюстрували інші українські парижани – Софія Левицька, Василь Хмелюк, Микола Кричевський.

А Бутович ще у 1924 році у Лейпцигу видав невеликий за обсягом альбом дереворитів під назвою  Ukrainische Geister – “Українські духи”. Тема демонології, казкової фантасмагорії, надприродного була провідною у творчості Миколи Григоровича протягом усього життя. До речі, ілюструвати “Енеїду” він почав ще у 1920-х і час від часу робив це протягом наступних десятиліть (роботи ці і досі невидані). Провідними колегами, у тому числі Павлом Ковжуном та Робертом Лісовським, Бутович вже на початку своєї кар’єри був визнаний майстром шрифтової культури та майстром композиції обкладинки.

Тож з впевненістю можна стверджувати, що ілюстрації до “Кореанських казок” (Львів, “Світ дитини”, 1930) – по-перше, маленький шедевр художника, по-друге, екзотична варіація на тему міжнародної демонології. На одній із картинок герої проїздять повз могилу, що налаштовує на “потойбічний лад”, на іншій з неба злітають “дві гарні мешканки”. Ще на одній бачимо морського царя, а на іншій – щось на кшталт Лох-Несського чудовиська. Цікаво аналізувати ілюстрації Бутовича до “Кореанських казок” і з суто графічної точки зору – помітні орнаментальність; одна й та сама черепаха спершу з’являється чорною, згодом – білою.

Незважаючи на певну жорсткість як корейських казок, так і української демонології, ілюстрації Бутовича завжди позитивні. “У мотивах казок мистець бачив, що добро переважає, місця для зла не вистачає, – пише мистецтвознавець Олександр Федорук у своїй книжці “Миколи Бутович. Життя і творчість” (Київ-Нью-Йорк, 2002), – зло в його сприйнятті виглядало навіть комічним, позбавленим своєї темної суті, тому воно оберталося в немічне, жалісне, аж ніяк не страхітливе, не загрозливе”.

Бутович – неперевершений ілюстратор казкового, але і ця, й інші іпостасі художника потребують ретельного дослідження.

'
Share This