Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

Постать Олександра Мурашка (1875-1919) є визначальною в історії національної культури. Він був одним з тих, хто зачинав українське малярство XX століття з його новітнім образно-пластичним баченням світу. Головними віхами на шляху пошуків виразної, адекватної часові художньої мови для майстра стали форма, колір і світло. Спираючись на традиції вітчизняної реалістичної школи, творчо сприймаючи сучасні йому мистецькі течії, Мурашко віднайшов свою естетику живопису, де цільність природи і людини втілилася в кольоровому повнозвучні яскравих декоративних фарб. Народжений на Україні, він увібрав у себе багатоголосся її сонячної землі, і створив мистецтво, забарвлене світлою радістю буття.

Доля відпустила Олександрові Мурашку надто малий строк. Між його дипломною картиною “Похорон кошового” (1900), написаною на межі століть і останнім “Автопортретом” промайнуло лише 19 років. Але що то були за часи?! В них спресувалася і історія країни з її політичними та соціальними катаклізмами, і особисте життя майстра, і його невтомна творча праця.

Мистецтво вже з дитячих років стало сенсом існування Олександра Мурашка. В своєму нестримному бажанні вивчитись на художника він зумів подолати опір суворого вітчима. В обдарованого юнака повірили і підтримали професор Адріан Прахов, живописці Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, котрі на той час жили і працювали в Києві над розписами Володимирського собору.

Роки, що промайнули в Петербурзькій Академії мистецтв (1894-1900), навчання у славетного Іллі Рєпіна, сформували талант Мурашка, визначили його художні смаки та пріоритети, зокрема, захоплення портретним живописом.

Своєрідним продовженням навчання стало його пенсіонерство за кордоном. У Парижі і Мюнхені Мурашко поринув у вир європейського мистецького життя, в якому ще пам’ятним був трепетний живопис імпресіоністів, але де вже владно панували вишукані форми модерну. Імпресіонізм змінив кольорове бачення світу молодого художника, посилив його інтерес до пленеру, модерн же навчив його віртуозно володіти лінією, площинами кольорових мас. Мурашко залишився далеким від образної штучності стилю сецесії, його міфологічно-символічних алегорій. Він віднайшов свою міру умовності та реальності. Світ на його полотнах набув певної узагальненості, але в його глибинах завжди пульсує реальне життєве начало.

Олександр Мурашко - Зима, 1905

Олександр Мурашко – Зима, 1905

Мурашко не писав парадних портретів. Його герої – це знайомі, друзі, родичі, їхні діти. Вміло використовуючи виразні можливості жесту, пози, предметних атрибутів, художник блискуче розкриває неповторну особистість кожного. Пластична виразність багатьох творів досягається контрастним співставленням темного силуету і світлого тла – чи то інтер’єру, чи пейзажу. Пейзаж, взагалі, виступає важливим компонентом його портретів. Він доповнює, і поглиблює образ, співвідносячи мікрокосм людини з навколишнім світом. М’який, задумливий осінній краєвид виступає в гармонійній злагоді з емоційним станом мудрого подвижника – художника і педагога Миколи Мурашка. На тлі пухкого білого снігу особливо відчувається зворушлива тендітність постаті Людмили Куксіної.

Вабили до себе майстра і складні проблеми передачі сонячного світла. Співставлення глибокої тіні і жагучого літнього сонця, в променях якого мажорно звучать акорди синіх, зелених, бузкових фарб, визначає живописну структуру твору “У пруда”. Полум’яніючі барви в полотні “Праля” перетворюються в кольоровий еквівалент сонця, що є джерелом життя. Жаром його світла пронизані вагомі форми людини, предметів, пейзажу.

Окреме місце в творчості Мурашка займала селянська тема, де спогади про дитячі роки поєдналися з любов`ю до народу, його побуту, самобутньої культури. В жанрових полотнах художника немає розгорнутого сюжету – і це своєрідна данина часові, що відринув соціальну спрямованість мистецтва передвижників. Образи селян набувають у Мурашка святковості, однак, за яскравою декоративністю барв постає глибоко філософський погляд на світ людини і природи. Створене 1914-о року на Полтавщині полотно “Селянська родина” – етапний твір майстра. Старість і молодість, минуле і майбутнє постають в образах його героїв. Великі маси локального кольору не тільки передають пластику форм, вони створюють відчуття значущості цих простих людей, що втілили в собі мудрість багатьох поколінь.

Твір на селянську тему приніс Мурашкові і перше європейське визнання. Його картина “Карусель” отримала золоту медаль на виставці в Мюнхені (1909). З того часу він експонував свої роботи на виставках в Римі, Венеції, Берліні, Дюссельдорфі, Відні, Амстердамі… Роботи художника купували музеї і приватні колекціонери. Талановитий майстер своєю яскравою появою на міжнародній арені засвідчив Європі високий рівень українського малярства. Мурашко був одним з тих, хто вводив українську культуру в контекст світових мистецьких процесів.

Київ, НХМУ, 2000. 29 сторінок.

Київ, НХМУ, 2000. 29 сторінок.

ОЛЕКСАНДР МУРАШКО: КАТАЛОГ ВИСТАВКИ

Всією душею Мурашко любив Київ, місто де він народився і жив – “тут світло, тут сонце, тут чудова природа, тут своя культура”. Продовжуючи справу свого дяді Миколи Мурашка, засновника Київської рисувальної школи, художник багато сил віддавав вихованню мистецької молоді. 1917-о року майстер виступив одним з фундаторів Всеукраїнської Академії мистецтв, став її професором.

Життя Олександра Мурашка трагічно обірвалося. 1919 року його було вбито, як писали раніше, бандитами. Але постріли, що пролунали червневої ночі, не були випадковими – розпочинався час розправи з національною культурою, яскравим представником якої, творцем і послідовником її високих традицій був Олександр Мурашко. Втім роки виявилися не владними над полотнами художника. Сьогодні, як і раніше, вони полум’яніють мажорними барвами, випромінюючи ауру любові, добра і краси!

Виставка, що проходить в залах Національного художнього музею напередодні XXI століття, дає можливість доторкнутися до творчості великого Майстра, провісника нового українського малярства XX століття.

О.Б.Жбанкова, 2000

'
Share This