Фотокнигу Софії Яблонської видано обмеженим накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано обмеженим накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

Офорти – незначна частина з того, що створено Михайлом Гордійовичем Дерегусом більш ніж за сорок років творчості. Популярність Дерегуса величезна. Він народний художник СРСР, лауреат Шевченківської премії. За цими високими нагородами та відзнаками стоять захоплення і повага сучасників, данина самобутності обдаровання, висока оцінка майстерності.

Об’єктивно Михайло Дерегус – щасливий художник. Але це не означає, що все в його творчості радісне і безтурботне. Пам’ять нагадує образи, сповнені горя й страждань, жорстокої боротьби і смертельної муки жертв, образи героїв, які проходять крізь усі випробування історії.

Щастя митця в тому, що вся його творчість і все його єство злилися воєдино з життям народу, з його минулим, сьогочасним і майбутнім, що він ніколи не втрачає віру в своїх героїв, у справедливість і правоту їхньої боротьби. Щастя Михайла Дерегуса – у постійності його почуттів і непохитності переконань.

Михайло Дерегус - Три явори, 1941

Михайло Дерегус – Три явори, 1941

Образну систему творчості Дерегуса формують особисті враження, складний процес їх узагальнення, вірність школі реалістичного мистецтва зі сталими традиціями гуманізму і народності, нарешті, культура й побут, духовне багатство українського народу, його фольклор, література.

Найбільш виразно це простежується в офортах художника, що, природно, не зменшує позитивних якостей його живопису, малюнків, монотипій. Дерегус не просто відтворює з документальною точністю ті чи інші мотиви української природи, ілюструє героїчний епос, поезію Шевченка і Лесі Українки, прозу Гоголя та Марка Вовчка. Його творча фантазія не обмежена і не скута обраним мотивом. Він лише привід для втілення хвилюючих задумів, для передачі настрою, ствердження певних ідеалів. Досить згадати численні варіанти знаменитого “Вітру”, “Козака Голоти”, “Козака-бандуриста”, “Катерини”.

Легендарна історія, оспівана в піснях і думах, чарівна краса рідного краю, захоплення подвигом народу, його моральною силою і величчю творчої праці виховали Дерегуса-митця. В остаточному рішенні лише деякі його образи містять конкретність мотиву. Це ряд пейзажів 1940-х років, що входять до серії “Шляхами України”, і, як логічне продовження її, окремі твори 1960-х років, трагічні аркуші “Шляхами війни” – в них біль і страждання, гнів і відповідальність очевидця вимагали суворої правди всього баченого і пережитого.

Ці офорти побудовані або на основі підкреслено буденних мотивів – дерев’яний приплав біля річки, оточений низькими сільськими спорудами; путівець, розмитий осінніми дощами, що зникає у туманній далечині; запорошена снігом невеличка гребля – або на жахливій, потрясаючій правді фашистського бузувірства. Діапазон переживань Дерегуса надзвичайно широкий – від м’якого ліризму і навіть деякого умиротворення до патетики страждання і гнівного обвинувачення.

У більшості своїй роботи, і зокрема ті, що здобули найбільшого визнання, є наслідком складного узагальнення і синтезу, такого властивого творчості Дерегуса.

Михайло Дерегус - Катерина, 1938

Михайло Дерегус – Катерина, 1938

Уславлені “думи” і “пісні” виростають з усього духовного багатства особистості. В них втілені ідеали мужності і героїзму, честі і любові, вірності Батьківщині і готовності до самопожертви в ім’я її майбутнього, в ім’я народу. Їхні образи – кредо художника.

У процесі його утвердження, в пошуках найбільшої виразності й переконливості ставали все більш значущими і масштабними засоби відображення. Від простого ілюстрування конкретних фольклорних і літературних творів Дерегус переходить до створення образів філософського та історичного узагальнення, до символів хвилюючих, пристрасних і окрилюючих.

Їхньому втіленню підпорядкований, здавалося б, увесь арсенал офортних технік у комбінації з гравіруванням сухою голкою, ефектами акватинти і кольорового друку. Як правило, у Дерегуса кожна техніка, точний і чіткий рисунок, характер якого обумовлений ступенем емоційної напруженості сюжетного задуму, сприяють максимальній виразності образів.

Ігор Верба, 1971

'
Share This