Спогади про Анатоля Петрицького

Якось восени 1914 року до Василя Кричевського прийшли два хлопці, років по де­в’ятнадцять, одягнені в якісь просторі блузи й широкі штани. Цей чудернацький одяг був зовсім відмінний від прийнятого у ті часи. Але найбільше здивувало мене те, що у них були намальовані на щоках синьою фарбою кізлики.  Хлопці з ентузіазмом розмовляли про за­стій і мертвечину … Читати далі Спогади про Анатоля Петрицького