РОМАН БЕЗПАЛКІВ

1938–2009

Роман Безпалків

Роман Безпалків

Роман Михайлович Безпалків народився 1938 року у селі Глушин Бродівського району Львівської області. У 1962 році закінчив фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту. Працював за спеціальністю. У 1971 році закінчив відділ художньої кераміки Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва, де його вчителем з фаху був Роман Сельський.

Від 1970 року — викладач композиції і живопису Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша.

Роман Безпалків прийшов у мистецтво у порівняно зрілому віці, коли його ровесники знали всі суїці закони композиції та таємниці малярської техніки, а набагато молодші вже виставлялись на республіканських вистав­ках. Перші несміливі, а часом і не дуже самостійні спроби площинного живопису — “Очікування”, “Мо­лочниця”, “Скрипаль” виконані у відтінках голубого кольору, вже відрізнялись своєрідним ліризмом і настроєвістю.

Потім прийшов час захоплення етнографічними моти­вами, проблемами декоративності, граничної узагаль­неності контурів і форм, співзвуччя умовних колірних площин — твори “Соняшники”, “Вагітна”, “Ольга”, “Портрет матері”, триптих “Троїсті музики”.

Минають роки і життєві дороги художника дедалі збагачують його досвідом. Чимало змін стало в творчості Романа Безпалківа. Цілком по-новому вирішує він образну будову своїх картин, їхню зображальну мову. На зміну дещо умовній колірній декоративності приходить дуже стримана лаконічна тональність, прагнення до повної завершеності зображення, відчутна матеріальність творчої манери. І коли оглядаємо ранні роботи художника, порівнюючи їх з творами останніх літ, відчуваємо: ні тоді, ні пізні­ше Безпалків не задовольнявся елементарним трак­туванням натури чи зовнішньою декоративністю. Митець завжди прагнув проникнути в суть предмету, виявити його змістову й естетичну цінність, колористичну наповненість і доцільність, в ньому неквапливо нако­пичувалась зрілість душі, невідступна потреба осмисли­ти цей світ, прискіпливо дошукуючись істини.

Основним в творчості Р. Безпалківа є портрет, адже портретне малярство — це відображення того, що можна назвати квінтесенцією людського єства. Тут і психологія образу, і людська типовість, і індивідуальна неповторність, зумовлена неповторністю часу й самої особистості.

“Образ людини невичерпний, — вважає митець, — невичерпна її внутрішня й зовнішня краса. При чому,якраз в її глибинних проявах. Йдеться про красу людської душі, в якій жевріе вічний вогонь пізнання, зачарованості світом. І оця внутрішня краса завжди накладає свій відбиток на зовнішність людини, на ви­раз її обличчя, нарешті на те, як людина дивиться на вас. Вловити цей стан, коли риси людини відображають її одухотвореність, її живу, вічно пульсуючу думку, вловити і відтворити цей стан засобами мистецтва — ось у чому полягає велике завдання художника”.

На портретах пензля Р. Безпалківа відображено людей творчої праці — М. Шашкевича, В. Стефаника, Г. Тю­тюнника, людей з міцним цілеспрямованим характером, ідейною переконаністю, духовна енергія яких владно передається глядачеві.

Українські художники

Всі художники
'
Share This