Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

ЕДУАРД ГУДЗЕНКО

1938–2006

Едуард Гудзенко

Едуард Гудзенко

Народився 27 квітня 1938 року. Закінчив Республіканське художнє училище у Кишиневі (1962; викладачі М. Греку, А. Колчак, О. Васильєв). На творчій роботі – з 1960 року. Працював у Черкасах: від 1962 – керував дитячою образотворчою студією у Палаці піонерів, монументаліст художньо-виробничих майстерень (1969-1987).

У 1960-1980-х роках Гудзенко був одним із найвизначніших майстрів живописно- колористичної експресії у чисельних натюрмортах, пейзажах і жанрових композиціях. Творчий світ митця у своїй основі містить кольорово-емоційну образність, яка виділяє його з творчої когорти художників-ровесників.

Блискуче дебютував у Києві однією зі своїх виставок у 1965 році. Художники (Т. Яблонська, Г. Гавриленко, Г. Якутович) були щиро захоплені його яскравими кольорами та енергійно-експресивним живописом, у якому панував добрий рубенсівсько-раблезіанський гедонізм. Однак цей дебют був першим і останнім успіхом Гудзенка. Провінційні Черкаси середини і кінця 1960-х років були своєрідною “воронячою слобідкою”, у якій партійно-ідеологічна буржуазія та місцеве чиновництво від мистецтва жили за принципом “що схочемо, те й зробимо”. Художник із його яскравим експресивним живописом був оголошений ледь не ворогом народу. З того часу Гудзенко випав із офіціозно-тусовочного дискурсу обласного і столичного художнього життя. Оселившись у селі Будище – мальовничому куточку Мошногір’я, він продовжував творчу працю в основному у час, вільний від потуг добування хлібу насущного. Звичайно, певних змін зазнали його кольорова палітра і манера художнього мислення. Барви залишилися яскравими, письмо не втратило експресивної гостроти але крізь кольори та між ними проступає певний екзистенціальний досвід пізнання життя та його буттєво-часових вимірів. У такому живописі фактори гедонізму і трагізму співіснують нарівно. Це робить його багатшим, складнішим і цілковито скорельованим з тими еволюційно-мутаційними змінами, що супроводжують поступ епохи та своєрідно вказують на те, що є місцевим, а що – глобальним, що є тимчасовим, а що – вічним.

Творчість Гудзенка можна віднести до традиційного українського бароко з його полюсами аскетизму і нестримно-радісного переживання життя. Усе це дає право поставити творчість митця в один ряд із мистецтвом видатних майстрів української образотворчості.

Книги про Едуарда Гудзенка:

  • Каталог персональної виставки. Черкаси, Облполіграфіздат, 1988.
  • Персональний каталог робіт. Київ, 2007.

Українські художники

Всі художники
'
Share This