МИКОЛА КУМАНОВСЬКИЙ

1951–2016

Микола Кумановський

Доробок Миколи Кумановського міс­тить малярство, графіку, авторську та станкову скульптуру, інсталя­ції, колажі, а також прозові та поетичні тексти. Жив і працював у Львові та Луцьку.

Кумановський народився 31 серпня 1951 року в місті Сатанів на Хмельниччині. У 1968 році після закінчення восьми класів школи Микола Кумановський за порадою батьків пішов навчатися на перукаря у комбінат побутових послуг. У 1975 році закінчив факультет кераміки Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша. З 1975 року займається творчою діяльністю, здійснюючи творчі пошуки у царині малярства, роботу над творами станкової та монументальної скульптури. У 1975—1979 рр. навчався у Львівській національній академії мистецтв. У 1978—1979 рр. Микола Кумановський працював бутафором Львівського театру ляльок, у 1982 році — художником-постановником Волинського театру ляльок, а з 1985 по 1987 рр. обіймав посаду головного художника театру. З кінця 1980-х Кумановський займається лише мистецькою роботою.

Творчість Миколи Кумановського – від перших фахових спроб і аж до сьогодення – означена рисами яскраво індивіду­альними. Стилістична манера художника співзвучна з прийома­ми графічного малярства італійського кватроченто, традиціями українського бароко, сецесії. Багатьом творам мистця притаманні алегорія, сатира, гротеск. Найголовнішою ознакою всього ство­реного ним (чи то графічний лист, екслібрис, проект пам’ятника, або ж сюжетне полотно) є тяжіння до філософських розміркувань. Кожна річ не просто дарує глядачеві естетичну насолоду, а спо­нукає думати, робити висновки, співпереживати з автором певну проблему.

“Мапи пілігрима”, “Папуга розповість”, “Великий марш Ау­тодафе”, “Матерія”, “Чарівниці”, “Лизання термометра”, “Їх імена”, “Клейноди України”, “Умовні українці”, “Оскома” – це провідні се­рії доробку Миколи Кумановського, в яких він постає витонченим естетом-інтелектуалом, філософом, проникливо-чутливим мистцем із душею поета, котрий, водночас, буває надміру категоричним та різким у питаннях вічних і неперебутніх, що стосуються як сенсу мистецтва, так і сенсу людського буття. Самокритичність та вимогливість оцінки власної праці спонукають таку ж принципову позицію художника і щодо пошуків своїх сучасників. Тому мисте­цтво Кумановського, поза притаманною йому ліричністю, іноді приголомшує дещо несподіваними нюансами, неочікуваними зворотами. Інколи глядачеві достоту некомфортно бути перед образами його полотен. Шквал емоцій, неоднозначність натяків, суперечливість висновків… Особливого звучання творам додають зухвалість насмішок, уїдливість глузувань, сарказм, нотки викривально-нищивні. Кожний твір – це відверта, суто чоловіча роз­мова мистця зі своїми співвітчизниками.

Книги про Миколу Кумановського:

• Микола Кумановський. Умовні українці. Каталог виставки. Луцьк, Медіа, 2008.  
• Микола Кумановський. Каталог. Луцьк, Ініціал, 2011.  
• Метафоричний реалізм Миколи Кумановського. Луцьк, Арт-Кафедра, 2016.
• Микола Кумановський. Художньо-меморіальний музей. Луцьк, 2018.

Книги Миколи Кумановського:

• Микола Кумановський. Слід у слід. Малюнки Равлика: Поезії. Луцьк, Волинська обласна друкарня, 2004.