ЛЕВ ЖЕМЧУЖНИКОВ

1828–1912

Лев Жемчужников

Лев Жемчужников

З материнського боку – правнук останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Навчався у Петербурзькій академії мистецтв у Карла Брюллова та Олексія Єгорова. Найвідоміші твори присвячено Україні: “Жниця” (1851), “Козак у степу” (1853), “Кобзар” (1854), “Лірник у хаті” (1857), “Козак їде на Січ” (1857) тощо. В 1850-х роках збирав український фольклор по селах; жив у Василівці (сучасне Гоголеве) у матері Миколи Гоголя. Товарищував із Пантелеймоном Кулішем, з яким влітку 1856-о року також мандрував по Україні.

Цікава історія особистого життя Льва Жемчужникова: у 1856-у році, під час гостин у маєтку Сергія де Бальмена, художник зустрів своє кохання – кріпачку Ольгу. Але господарі не хотіли давати дівчині вольну, тож Жемчужникову довелося її викрасти і у 1857-у році емігрувати. З Ольгою, яка стала художнику вірною подругою на все життя, вони три роки мандрували по Франції, Італії, Греції, Туреччині, Палестині, Сирії, Єгипту.

Тоді ж Лев Михайлович познайомився з Тарасом Шевченком. Продовжуючи традиції його “Живописної України” (1844), в 1861–1862 роках Жемчужников роках виконав серію з 48-и офортів під такою ж назвою та видав їх альбомом як додаток до журналу “Основа”. Це стало своєрідною подякою художника Великому Кобзареві. Також Жемчужников був одним із перших серед тих, хто залишив для нащадків свої спогади про зустрічі з Тарасом Шевченком – їх було надруковано в журналі “Основа” у 1861-у році.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »