Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

МАРКО МЕГЕДИНЮК

1840–1912

Марко Мегединюк

Марко Мегединюк

Марко Мегединюк народився у мальовничому гуцульському селі Річка, тепер Косівського району Івано-Франківської області, у багатодітній родині. Оскільки він був майже найстаршим серед семи дітей, тому допомагав матері доглядати своїх братів. З 8 років аж до парубочих літ робив топірці для дітей, які успішно продавав на всю Гуцульщину. Майстерності художньої обробки виробів з металу хлопець навчився у відомого на той час мосяжника з Брустурів – Никора Дутчака.

Уникнувши служби у війську, через постійні конфлікти з батьком у 27 років Марко одружується та йде жити до дружини. Але зароблені гроші пропивав тесть; Марко був змушений покинути родину і шукати роботу спочатку у Перемишлі, а звідти – на Кальварію до Саноку, потім – до Ужгорода та Сигіту, а звідти, перейшовши Чорногірський хребет, повернувся назад додому в село. Трохи відпочивши, організував людей, що робили ложки з ялівцю, загрузив товар на підводу та й пішов до Чернівців, а звідти – перебрався до Угорщини. Після вдалої поїздки, ще три рази возив ложки до Угорщини, останній раз – в 1877 році. Складна ситуація у родині змусила піти майстра на заробітки до Росії, спочатку – у Проскурів (тепер Хмельницький), а звідти – до Одеси, де тяжко працював на залізній дорозі, але недовго – протягом чотирьох місяців. Після цього майстер продовжує займатися тільки різьбленням та мосяжництвом: виготовляє палиці, топірці, келихи, перстені, скриньки, тарелі, цимбали, меблі.

Марко Мегединюк побував у багатьох європейських містах, тому, за свідченням сучасників, добре володів кількома мовами. У 1898 році він разом з кардиналом, митрополитом Української греко-католицької церкви Сильвестром Сембратовичем їздив до Риму на святкування ювілею 20-ліття понтифікату папи Лева ХІІІ. У Ватикані митець власноручно вручив Папі свою скриньку, орнаментовану гармонійно підібраними пацьорками. За ініціативою чеського етнографа Франтішека Ржегоржа разом з групою галицьких і буковинських українців відвідав етнографічну виставку в Празі 1895 року.

Під враженнями архітектури Праги Марко Мегединюк створив хрест зі сливового дерева, багатоінкрустований різнобарвними пацьорками, рогом, кісткою, мосяжними дротиками, який нагадував одну з веж Тинського храму. Приставши на пропозицію В. Шухевича, саме цей хрест у 1898 році до 50-літнього ювілею правління цісаря Франца Йосифа Марко надіслав в подарунок до Відня імператорові, за що цісарська канцелярія прислала майстрові 30 дукатів у золоті.

Протягом кількох років на межі століть Мегединюк працював у притулку фундації графа Скарбека. Заклад налічував 400 сиріт (250 хлопців та 150 дівчат) та 60 пристарілих. Працюючи в школі, Марко Мегединюк виготовляв предмети домашнього вжитку – дерев’яний декор для костьолу та декоративні прикраси для палацу. Тут він відпрацював більше як десять років. У 1911 році повертається на Гуцульщину й оселяється в с. Москалівка (тепер м. Косів) у помешканні адвоката. Згодом Мегединюк з цим адвокатом підписали контракт, згідно якого той повинен був утримувати Марка до смерті, а після чого отримував у власність усі роботи майстра, що були на той час у нього. Цього ж року Мегединюк був запрошений на посаду вчителя різьби по дереву до заснованої ще в 1905 році на Буковині Вижницької школи різьбярства та металевої орнаментики.

Марко Мегединюк розвинув притаманний лише йому спосіб оздоблення виробів з дерева – використання великої кількості інкрустації пацьорками, що вирізняє його з-поміж великої кількості різьбярів. Власне, він один до кінця життя використовув цю техніку разом з незначним поєднанням жировки металом, інкрустацією іншими матеріалами та різьбленням. Твори майстра відзначаються досконалістю обробкою дерева, ніжним колоритом і гармонійним поєднанням орнаментів з формою виробу.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
'
Share This