БОГ ЗНА - АЛЬБОМ УКРАЇНСЬКОГО НАЇВУ


Придбати зараз

ОЛЕНА ОВЧИННИКОВА

1935

Олена Овчинникова

Олена Овчинникова

Донька Василя Овчинникова. Серед обставин і факторів, які формували особистість художниці, пам`ять війни посідає жахливе місце. Навіть найжіночніші з її творів, де понад усе – материнська ніжність, несуть на собі печатку емоційної строгості, суворої визначеності настрою.

По війні Олена Василівна з батьками жила у флігелі, що у дворі Київського музею західного та східного мистецтва, – його директором 42 роки, до самої смерті, був батько художниці. Від тих днів залишилося відчуття атмосфери художництва, безпосереднього спілкування з шедеврами світового мистецтва: в очі “Інфанті” Веласкеса можна було дивитися так само просто як подружці, з якою грала в Шевченковому парку навпроти.

У 1960-у році Олена Овчинникова закінчує Київський художній інститут по майстерні станкової графіки. Тема її дипломної роботи – серія ліноритів “Люди з Верховини”, присвячена трударям землі, – не була випадковою. Для генерації українських графіків, що вийшли на самостійний шлях у 1960-і роки, – таких, як С. Адамович, А.Базилевич, Г. Гавриленко, О. Данченко, Г.Якутович, – характерним було тоді переважне тяжіння до вивчення і художнього осмислення життя і праці тих, хто живе і працює “при землі”.

Після інституту художниця регулярно працює на селі. Їздить в етнографічні експедиції по Україні. Ці поїздки перемежовуються подорожами в чужі краї – довгими годинами Овчинникова блукає музейними залами Франції, Італії, США. Саме поїздки за кордон виявили ще одну важливу грань творчої натури Олени Василівни: після кожної з них у журналі “Всесвіт” з`являлись її живі, гостроспостережливі нариси з ілюстраціями автора. Працюючи викладачем у Київському художньому інституті (з 1969-о по 1980-й рік викладала рисунок), написала наукову працю “По музеях США”.

Монументальними якостями позначені книжкові твори художниці: роботи до трилогії Л. Толстого “Дитинство. Отроцтво. Юність”, графічні аркуші серії “За мотивами публіцистики протопопа Аввакума”, літографії “За мотивами твору Ф.Достоєвського “Записки з мертвого дому”, темперні панно за мотивами “Вершників” Ю.Яновського, а також ілюстрації до “Виру” Григорія Тютюнника – робота глибоко серйозна, принцопова, де монолог художника майже не потребує посередництва літературного тексту.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Share This