БОГ ЗНА - АЛЬБОМ УКРАЇНСЬКОГО НАЇВУ


Придбати зараз

КЛИМЕНТ РЕДЬКО

1897–1956

 

Климент Редько

Климент Редько

У пору учнівства Климент Редько отримав різноманітні навички. Навчався малювати в Києво-Печерській лаврі у Івана Їжакевича (1910), у рисувальній школі Петрограда (1914-15), в Українській Академії мистецтв у Михайла Бойчука (1918), в київській студії Олександри Екстер (1919), у Василя Кандинського у ВХУТЕМАСі (Москва, 1920-22).

Настільки ж суперечливими виглядають ранні живописні досліди художника – у 1920-х роках він створював реалістичні портрети і пейзажі так само, як і картини, сповнені символізму. Супрематизм у творчості Редька поєднується з конструктивізмом. Остання тенденція – найсильніша: будучи захоплений теоріями з’єднання науки і мистецтва, художник розробляє вчення про “електроорганізм”, реалізуючи його в серії робіт 1920-х років ( “Динаміт”, “Швидкість”, “Динаміка фокусу”), близьких італійському футуризму. З подібними роботами він бере участь в “Першій дискусійній виставці об’єднань активного революційного мистецтва” (1924) як член групи “Метод”. Перебував під сильним впливом Казимира Малевича.

Свою мистецьку манеру Климент Редько назвав “свіченізм” з натяком на містичні теорії світла. За сприяння наркомоса Анатолія Луначарського, Редькового земляка, “більшовика серед інтелігентів і інтелігента серед більшовиків”, у 1927-1935 роках митець перебував у Парижі, де приятелював з Пабло Пікассо.

У французькій столиці Климент Миколайович відійшов від конструктивізму і став майстром портретів і пейзажів, виконаних в дусі паризького Салону (“Материнство”, 1928; “Ніна. Дівчина з косою “, 1929;” Парижанка “, 1931). Ці речі мали успіх – у художника відбулися чотири персональні виставки.

Редько членом Паризької групи українських художників (Грищенко, Глущенко, Андрієнко-Нечитайло). Знаменитий паризький критик Сальмон та Луначарський написали про нього книгу, яку було видано у Франції.

Після повернення до СРСР у 1935 році Климент Редько розділив долю багатьох “тих, хто повертається”: творча незатребуваність, робота на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1938-39), виключення зі Спілки радянських художників (1948). Останні роки життя (1950-55) він таємно від начальства керував ізостудією при Московській сільськогосподарській академії (Тимірязевській). Помер від гіпертонічної хвороби.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Share This