МИКОЛА РЕРІХ

1874–1947

Микола Реріх

Микола Реріх

Живописець, археолог, мандрівник, громадський діяч. Микола Реріх Навчався у Петербурзькій Академії мистецтв у А. Куїнджі з 1893 по 1897 рік. У 1912-1916-у роках був директором Петербурзької рисувальної школи, в якій навчались М. Ф. Андрієнко-Нечитайло, П. К. Голуб`ятников. З 1916-о року Микола Костянтинович живе за кордоном, з 1936-о року – в Індії. Найвідоміші картини Реріха – “Гонець” (1897), “Заморські гості” (1901), “Будують місто” (1902), “Знамення” (1915), “Гуга Чохан” (1931), “Знаки Гесера” (1940), “Гімалаї. Нанда-Деві” (1941), “Пам`ятай” (1945).

Навчаючись у Петербурзьскій Академії, ставив за ескізами М. Микешина на українських вечорах “живі картини” з “Кобзаря” Тараса Шевченка. Відвідав Київ. За ескізами Миколи Костянтиновича було виконано мозаїки церков в селі Пархомівка Київської області і Троїцькому соборі Почаївської лаври (1910).

На квартирі батька Реріха у 1893-94-у роках засновувалось Товариство ім. Т. Г. Шевченка (тоді не дозволене). Виконував доручення мистецтвознавця М. Біляшівського, пов`язані з організацією шевченківської виаставки 1911-о року в Києві. За свідченням історика мистецтва С. Яремича, поезія Шевченка мала “величезне значення в естетичному розвитку Реріха”. Згадки про Шевченка є в щоденнику художника.

Книги про Миколу Реріха:

Українські художники

Всі художники
'
Share This