Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

ІВАН РУТКОВИЧ

1650–1708

 

З прізвищем Івана Рутковича (підписувався деколи Руткевич) зв’яза­на одна з кращих сторінок західноукраїнського малярства на зламі XVII—XVIII ст. Його ім’я можна поставити поряд з ім’ям відомого в істо­рії українського мистецтва Йова Кондзелевича. На жаль, біографічні дані про цього художника дуже скупі. Невідомо навіть, де і коли він народився та коли помер. У поминальнику церкви Різдва Христового в Жовкві запи­саний він під 1681 р. як “маляр білокаменський і міщанин жовківський”, але підписувався він як “маляр жовківський”. Запис у поминальнику Унівського монастиря під 1654 р. про “Іоана маляра из Золочева”, очевид­но, не можна віднести до Рутковича, хоч не виключено, що Руткович міг первісно працювати на Золочівщині (село Білий Камінь на Золочівщині). Про це могли б свідчити також деякі, імовірно його, підписані ранні роботи в церквах Золочівщини. Як молодший брат братства підписаний він на реєстрі спадку Сучавського митрополита Досифея 11 лютого 1694 р., що помер у Жовкві в 1693 р. Молодшим братом братства був він ще і наступного, 1695 року, про що свідчить його підпис на “Артикулах, або фундуші братства” від 31 березня 1695 р. До намальованого ним іконо­стаса у Волиці Деревлянській (1680) він справляє з своєю жінкою Євдокією намісну ікону “Спаса”.

З тих творів Рутковича, які пощастило виявити мистецтвознавцям, не всі підписані, деякі лише позначені датами. Та аналіз стилю і композиційних форм до­зволяє визначити авторство Рутковича. Найпершою його роботою можна вважати зображення Михаїла на дияконських дверях у Скваряві Старій (1677). Також серед робіт Івана Рутковича – датований і підписаний іконостас 1680—1682 рр. у Волиці Дерев­лянській, нижній ярус іконостаса в Сасові (1681), “Пантократор” з портре­тами фундаторів (1682) у Потеличі і “Моління” з портретами фундаторів (1683) з Потелича, “Різдво богородиці” (1683) з Вижлова, колишня намісна ікона “Богородиця” з церкви 1687 р. в Утішкові, ікони двох бічних вівтарів в Білому Камені (1689), іконостас у Волі Висоцькій поблизу Нестерова (1689—1695), іконостас церкви Різдва Христова в Жовкві (1698—1699), іконостас церкви у Жовкві на Винниках (1705), іконостас дерев’яної церкви в Мостах Ве­ликих (1712), іконостас церк­ви монастиря в Підгорянах (1716) поблизу Теребовлі, іконостас церкви св. Трійці у Жовкві (1720) та багато інших. У церквах Золочівщини є ще декілька ікон, які можна б вважати за ранні роботи художника (можливо, деякі з них належать лише до його школи або майстерні); це — рештки іконостаса з Кутів, фрагменти диякон­ських дверей, перероблені на двері під престол у Боложинові, “Пантократор” і намісна “Богородиця” з колишнього іконостаса в Кругові, колишня намісна “Богородиця” в Цішках та колишня храмова ікона “Вознесіння” в Побоці, поблизу Сасова.

Українські художники

Всі художники
'
Share This