ГНАТ ШИЛО

1876–1943

Гнат Шило

Художник, який малював ногами. У 1876 році в Британах народився хлопчик без рук. Він був 12 дитиною в сім’ї. Жебрацтво, поневіряння, глузування — усе довелося пережити хлопцеві, але він не здавався, з усієї сили удосконалював ноги. З часом міг їсти, пиляти дрова, ловити рибу. Він навчився грамоти, вмів гарно і каліграфічно писати, затягувати нитку в голку. Вже з дитинства вражав оточуючих віртуозним володінням ногами: вони були в такій мірі розвинуті, що заміняли юнакові руки. Зажимаючи цеглинку пальцями правої ноги, як свідчили односельці, хлопець малював картини. Перша картина — дерево з кроною і корінням. Гнат Шило намалював її на шматочку шпалери суцільним рудим кольором, бо батьки купили йому одну єдину фарбу. Легенда то чи ні, а казали, що безрукий художник написав царю Олександру ІІ з проханням прийняти його до художньої школи. Цар через Айвазовського передав Гнату Прокоповичу набір фарб. Казали, що сільський художник дуже дорожив цими фарбами.

З часом Гната, як якесь диво, почали виводити на ярмарки в Каховку, а потім про нього дізнався цирковий балаганщик. Шило працював у цирку. Номер у нього був такий: ногою за лічені хвилини малював портрети відвідувачів цирку.

У 1920-ті роки організував у селі хату-читальню, художньо оформив сільраду, був головою комітету незаможних селян, одним із перших вступив до колгоспу. Він завжди дивував і запалював своею єнергією. Художник створив у селі дитячу художню школу, яку відвідувало багато дітей, що мали хист до малювання. Багато дітей Британів пройшли через цю студію. Під час занять вчитель-художник виховував у своїх учнів любов до рідної природи. А ще скільки цікавого було на заняттях: показував різні циркові фокуси, грав на гармошці, вишивав, скручував цигарку.

Помер Гнат Прокопович у 1943 році, похований на старому Дніпрянському кладовищі. Достовірно невідомо, але говорили про те що передчасну смерть прискорили побої — начебто Гнат відмовився малювати портрет Гітлера, за що і постраждав.