БОГ ЗНА - АЛЬБОМ УКРАЇНСЬКОГО НАЇВУ


Придбати зараз

ЯКІВ СТРУХМАНЧУК

1884–1937

Яків Струхманчук

Яків Струхманчук

Графік, живописець, громадсько-політичний діяч. У шкільні роки співпрацював з редакцією львівського сатиричного журналу “Комар”, де вміщував свої карикатури. Навчався у Краківській АМ (клас професора Т. Аксентовіча; 1905-1910), Паризькій АМ як стипендіят митр. Андрея Шептицького (у художника Я. Котери, проф. Р. Дезире; 1911-1913). 1913-о року повернувся до Львова, влаштував першу персональну виставку в книгарні НТШ.

У роки Першої світової війни – старшина Легіону УСС, відтак – у лавах УГА, поручник і ад’ютант генерала М. Тарнавського; після з’єднання УГА з Червоною армією – у ЧУГА. Працював в уманському робітничому клубі (1920— 1923), київській Художньо-індустріяльній школі (1924). Науковий працівник і заступник директора Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Г. Шевченка (1930-1932), одночасно інспектор охорони пам’яток культури Київщини (1931), працівник Науково-дослідного інституту польської пролетарської культури (1932). Викладав історію костюма у Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (1932-1933). Член літературної організації “Західня Україна” (1925), АХЧУ, експонент її виставки (1926). Брав участь у І Всеукраїнській виставці у Києві (1927). 1933-о року Струхманчука було репресовано й, за ухвалою трійки, 1937 розстріляно.

Здобув визнання як портретист, карикатурист, ілюстратор книжкових видань. Автор праць “Найновіший модерністичний напрям в малярстві” (1912), “Сергій Васильківський” (1913), “Гайдамаки” на сцені пролетарського театру” (1920), “Лесь Курбас” (1921), живописних портретів Ю. Словацького (1906), В. Атаманюка, Д. Загула, М. Марфієвича, А. Турчинської, І. Северина (1910), а також “Жінка з арфою” (1911), “Портрет жінки в капелюсі” (1912), “Австрійський польовий суд на Гуцульщині” (середина 1920-х). Малярські твори радянського періоду переважно знищено. Проектував листівки, працював у ділянці станкової графіки, створив графічні портрети “Піяніст Ігнатій Падеревський”, “Юліуш Словацький”, “Мелетій Кічура” та ін., серію портретів олівцем акторів театру “Кийдрамте” (1920); рисунки на історичну тему до “Історії України-Русі” М. Аркаса, ілюстрації до творів О. Маковея, П. Козланюка; карикатури для періодичних видань “Жало”, “Маяк”, “Сяйво”, “Дзвін”, “Світ”, “Страхопуд”; обкладинки журналів “Народний голос” (1909), “Будучина” (1909), “Ілюстрована Україна” (1914). Твори зберігаються в НМЛ, Державному Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, краєзнавчих музеях у с. Денисові Козівського району Тернопільської області, Коломиї, Бережанах, а також у приватних колекціях.

Книги про Яківа Струхманчука:

  • Художник Яків Струхманчук – жертва сталінського терору: Публіцистика. Київ, Дніпро, 1997.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Share This