БОГ ЗНА - АЛЬБОМ УКРАЇНСЬКОГО НАЇВУ


Придбати зараз

В часи бурхливого розвитку чи відродження національної свідомости народу, національної культури або політичного життя, з’являються виключні люди, “люди Ренесансу”. Вони працюють і творять у багатьох ділянках, вони поспішають, намагаючись заповнити прогалини. Саме такою людиною в житті й відродженні українського народу був Василь Григорович Кричевський, один з найбільших сучасних мистців України. Людина видатної індивідуальности, з надзвичайно широкими інтересами, він глибоко вплинув на розвиток українського мистецтва і взагалі культурного життя України в XX столітті.

Народившись 12 січня 1873-о року на Харківщині, в родині сільського фельдшера, Василь Г. Кричевський почав свою мистецьку діяльність в кінці 1890-х років і понад півсотні років життя присвятив мистецькій творчій роботі, науковій роботі та педагогічній праці.

Творчість його була дуже різнобічна. В цій різнобічності він мав багато спільного з видатними майстрами часів Ренесансу; так само, як і вони, Василь Кричевський одержав основний фаховий і загально-мистецький вишкіл в майстерні старшого мистця (харківського професора архітектури С.Заґоскіна). Після того він студіював етнографію й історію України в університеті і працював, вдосконалюючись, сам. Такий вишкіл, не пов’язаний з рутинними традиціями академічних студій, допоміг Кричевському зберегти свіжий та оригінальний підхід до мистецьких завдань. Його смілива й новаторська творчість, базована на українському народному мистецтві, була одним із факторів українського культурно-національного відродження.

Архітект за своєю основною освітою, Василь Кричевський поклав початок новітній українській національній архітектурі, створивши 1903-о року проект будинку Полтавського Земства (тепер в цьому будинку міститься краєвий музей). В ньому Кричевський відтворив дух давнього українського народного будівництва.

Крім архітектури, Кричевський був новатором українського мистецтва книги. Він відродив загублене з XVIII віку мистецтво оформлення української книги і сам виконав коло 90 обгорток для різних видань. В часи, коли, по російській революції 1917-о року створилася незалежна Українська Народна Республіка, Кричевський спроектував для неї державний герб (тризуб) і державні печаті та грошові знаки.

Василь Кричевський - Заставка для дипломатичних документів УНР, 1918

Василь Кричевський – Заставка для дипломатичних документів УНР, 1918

Василь Кричевський показав нові шляхи в українськім прикладнім мистецтві, створивши модерні взірці для декоративних тканин, килимів, меблів, посуди, і т. п. (з 1905-о року). Він перший став робити суцільне мистецьке оформлення вистав українського театру (з 1907-о року) і був основоположником мистецького оформлення фільмів української кінематографії (з 1925о року), виконавши понад три десятки театральних постановок і кінофільмів, у тім числі — славетний фільм “’Звенигора” режисера Довженка.

Особливе місце займає малярська творчість Василя Кричевського. Він був видатним малярем-пейзажистом, співцем світла й повітря. Почавши малювати ще в 1890-х роках під впливом французького імпресіонізму, він скоро виробив свою власну малярську мову і створив величезний доробок — коло 3 000 великих та менших образів, переважно — краєвидів України та морського узбережжя Криму. На жаль багато з цього загинуло в подіях революції та Другої Світової війни. В своїх картинах, що дорівнюються найкращим працям західно-європейських майстрів, Василь Кричевський чарує прозорістю фарб, світлом і умінням передати локальний характер краєвиду.

В. Г. Кричевський виставляє свої твори на виставках починаючи з 1897-о року; вони завжди були лакомим об’єктом збирання і прикрашали собою і картинні галерії та музеї міст — Києва, Львова, Одеси, Полтави, Харкова тощо, — і приватні збірки цінителів мистецтва, починаючи від письменників Михайла Коцюбинського й Панаса Мирного, або професора Михайла Грушевського та Митрополита Андрія Шептицького на початку століття — і кінчаючи меценатами Митрополитом Мстиславом Скрипником і Кардиналами Йосифом Сліпим та Євгенієм Тіссераном в наші часи. Багато його малярських творів розпорошено по країнах Західньої Європи та Північної й Південної Америки.

Василь Кричевський - Обкладинка, 1912

Василь Кричевський – Обкладинка, 1912

Крім творчої роботи Василь Кричевський вів широку роботу по збиранню й дослідженню творів українського народного мистецтва, його початків, розвитку і взаємовідносин з сусідніми народами; він був одним з найбільших знавців українського народного мистецтва. Ведучи наукову роботу, він був членом ряду установ, товариств та комісій Української Академії Наук і членом Української Вільної Академії Наук в еміграції. Понад чверть століття Василь Кричевський був професором високих мистецьких шкіл; він був одним з організаторів і першим ректором Української Державної Академії Мистецтв (1917 pік). Він також писав статті, полемічні й критичні замітки, рецензії, тощо, склав перший на Україні підручник українського народного мистецтва (не надрукований через Другу Світову війну).

Його творчість і досягнення були темою ряду статтеи і заміток, і Український Радянський уряд нарешті надав йому 1940-о року звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР.

Василь Кричевський покинув Україну в 1944-у році; він помер 15 листопада 1952-о року в м. Каракасі, у Венесуелі, не доживши 2 місяці до 80 років.

Вадим Павловський, 1973

Share This