Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, 2017. 484 сторінки.

Монографія присвячена українському нонконформізму у візуальному мистецтві — культурно-політичному явищу, що постало у 20-х роках XX століття як спротив тоталітарній системі і її наріжному методу у культурі — соцреалізму. Праця знайомить читача зі світоглядними й філософськими засадами нонконформізму, художньо-естетичними стратегіями митців, становленням мистецьких тенденцій та осередків, а також окреслює хронологічні та територіальні межі цього явища. Мистецький нонконформізм, на думку дослідниці, спостерігається і за наших часів, коли комерціалізація, корпоративні замовлення, глобалізаційність образотворення постають на загрозливий “міф” у вимірі національного стилю та національної самоідентифікації.
Видання адресоване мистецтвознавцям, культурологам, а також широкому колу читачів, які цікавляться історією українського мистецтва.