Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що умовність буде умовною реальністю чи натуральністю, але і в той момент саме збудження умовно вийде всередину форми, але як тільки форма проявлена, робиться мертвою, бо завершила у собі певну досконалість, точніше крок досконалості — думка натомість пішла у збудження іншої форми більш досконалої по виявленню збудження, і таким чином життя ми бачимо у формах як ступінь збудження, але спільножиття бачить у житті предметні, практичні, законні формоутворення — відповідно сутність збудження, як безпредметне у практичній свідомості вважається предметним.
ПІДТРИМАТИ БІБЛІОТЕКУ
uartlib@gmail.com
Позначки
Анатолій Петрицький
Андрієнко-Нечитайло
Василь Кричевський
Давид Бурлюк
Михайло Андрієнко
Ніл Хасевич
Олекса Бахматюк
Олександр Архипенко
Олександр Богомазов
Олександр Ганжа
Олександр Мурашко
Олександр Саєнко
Олександра Екстер
Олена Кульчицька
Олена Овчинникова
Петро Андрусів
Петро Холодний
Роман Яців
Святослав Гординський
Софія Караффа-Корбут
Український авангард
Фотій Красицький
Франциск Оленський
Юрій Белічко
Яків Гніздовський
Японія
Ярина Гоменюк
авангард
графiка
гуцульська кераміка
гуцульське мистецтво
декоративне мистецтво
книжкова ілюстрація
кобзар
кобзарі
кубофутуризм
мемуари
музеї Києва
офорти
пейзаж
петриківка
портрет
скульптура
сценографія
українська сецесія