ОЛЕКСАНДР ДАНЧЕНКО
1926–1993
Олександр Данченко
Олександр Григорович Данченко народився 9 червня 1926 року на хуторі Ново-Олексіївка Одеської області (тепер Братський район Миколаївської області). Дитинство художника пройшло в Дніпропетровську. З 1944 по 1948 рік навчався в Дніпропетровському художньому училищі.
У 1947 році взяв участь в обласній художній виставці художників Дніпропетровщини. У 1948-1954 роках навчався на графічному факультеті Київського державного художнього інституту (КДХІ) у В. І. Касіяна, О. С. Пащенка. 1954-1958 рік – творча аспірантура при КДХІ. У 1954-1962 викладав на графічному факультеті КДХІ.
Працював в області станкової та книжкової графіки. Роботи Олександра Григоровича Данченка виставлялися на республіканських художніх виставках з 1953 року, на всесоюзних – з 1954, на міжнародних – з 1958.
У 1954 році була показана серія офортів Данченка про визвольну боротьбу українського народу 1648—1654 років. Цими творами в українське мистецтво увійшов талановитий художник-графік. Уже в першій самостійній роботі молодого митця виявилися характерні риси його творчості: схильність до народної, епічної теми, висока майстерність у розв’язанні масових композицій, вправне володіння складною, але вдячною технікою офорту.
З великою любов’ю працює художник над серією історичних портретів народних героїв України. До неї увійшли роботи О. Данченка, надруковані у 1964 році на сторінках журналу “Україна”. В серії відтворені образи славних синів України, які очолювали боротьбу українського народу за національне та соціальне визволення у XVI—XVIII століть, образи героїв, буремних років революції та громадянської війни, героїв Другої Світової війни.
Найбільш відомі роботи: серії офортів “Народно-визвольна війна українського народу 1648 – 1654” (1954 – 1955), “Народи світу, будьте пільні” (1956), Триптих за мотивами поеми Т. Г. Шевченка “Сон” (1961), “Народні герої України” (1962), ілюстрації до “Кобзаря” Т. Г. Шевченка, виданим в 1962 році, до книги І. Ільченко “Козацькому роду нема переводу” (1967), До книги Дж. Боккаччо “Декамерон” (1969), До поеми І. П. Котляревського “Енеїда” (1968 ) , до книги “Історія одного міста” Салтикова-Щедріна (1976) та ін.
Останньою, незавершеною роботою Олександра Данченка були ілюстрації до “Божественної комедії” Данте. Вже важкохворий, художник створив до великої поемі 33 підготовчі малюнки та 7 гравюр. Усі вони були присвячені першій частині поеми – “Пеклу”.
Помер митець 13 лютого 1993 в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Твори графіка зберігаються в Національному художньому музеї України, а також більш ніж в 50 музейних колекціях в Україні та за її межами.
Книги про Олександра Данченка:
- Офорти Олександра Данченка. Комплект листівок. Київ, Мистецтво, 1965.
- Попова Л. І. Олександр Данченко. Київ, Мистецтво, 1972.
- Народний художник Української РСР Олександр Данченко. Каталог виставки творів. Київ, Київська організація Спілки художників України, 1987.
Книги з ілюстраціями Олександра Данченка:
- Іван Котляревський. Енеїда. Київ, Дніпро, 1969.
- Олександр Ільченко. Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця. Український химерний роман з народних уст. Київ, Дніпро, 1984.