МИКОЛА ЗАЛЕВСЬКИЙ
1951
Український і американський художник, автор творів фігуративного живопису і графіки, яскравий представник постмодернізму. За радянських часів перебував у андеграунді. З 1991 року мешкає у Фарминґтоні, окрузі Гартфорда, штаті Коннектикут, США, нерідко відвідує Київ, Україну.
Микола Рахмільович Залевський народився 19 лютого 1951 року в Києві. Змалку мав помітний хист до малювання, закінчив Республіканську художню школу ім. Тараса Шевченка у 1968. Закінчив факультет графіки Української академії друкарства у 1976, викладач Флоріан Юр’єв. Художні погляди Миколи значно відрізнялись від тих, які панували в офіційному мистецтві соціалістичного реалізму. Довгі роки він мав випадкові заробітки ілюстратора, натурника тощо, не маючи визнання. Це змусило художника шукати нові обрії. Тож у 1991 році він з сім’єю вирушив до Америки, де раніше оселився його старший брат Владислав.
Перебування в андеґраунді Микола переживав як абсурдність і ненормальність часів застою. Починаючи з перших картин, написаних у 1970-х, художник висловлював світовідчуття, опозиційне до штучного оптимізму офіційної культури. Покоління сімдесятників, яке яскраво представляв Залевський, висловлювало соціально-критичну позицію, невдоволення рядянською дійсністю. Так у картині “Якось уночі” (1974) він відтворив важку атмосферу, яка залишилася в країні після комуністичних репресій. Замкнена темрява всередині “сталінського” будинку, як безвихідь, що охоплює будь кого, хто до неї потрапляє, неминуче викликає галлюцинаторний ефект напівбожевільного існування. Ця робота експонувалася у колі неформального об’єднання “Рух”, зокрема, у 1977 році разом з роботами М. Трегуба, В. Баклицького, О. Костецького, О. Голуб та інших.
“Картина не має права бути додатком до дорогого інтер’єру”, — вважає М. Залевський. У творчості Миколи Залевського немає нічого догматичного, вона допускає різноманітні асоціації. Його надихають не тільки візуальні враження, а також музика, поезія, улюблені твори Семюела Беккета, Артюра Рембо та ін. Художник працює напружено і ретельно, довго виношує задум і відпрацьовує деталі, витрачаючи на кожну роботу не один рік. Тиша майстерні йому дорожча за “мідні сурми” слави, яка вимагає метушливої публічності й завадить роботі.
Мистецтвознавці високо оцінили творчість Миколи Залевського, називаючи одним з найкращих художників сучасності. Він — неодноразовий лауреат міжнародних конкурсів, які влаштовують музеї, мистецькі центри та галереї, переважно у США.
Книги про Миколу Залевського:
- Микола Залевський. Я пам’ятаю. Каталог виставки. Київ, Галерея “Колекція”, 2006.