Той вечір був звичайним. Олександр повернувся до студії, вклавши Анжеліку спати, і я бачила з вікна моєї спальні,що світло в студії горіло. Сутінки пахли дикою м’ятою, коли я обходила будинок школи. Якщо хтось із студентів ще вечеряв, вони могли помітити мене із вікна кухні, але для мене це було не важливо. Олександр залишав двері відчиненими … Читати далі Уривок з книги Френсіс Архипенко Грей “Моє життя з Олександром Архипенком”