Геннадій Глікман: художник-анімаліст за покликанням

Спецпроект Бібліотеки українського мистецтва

Текст: Катерина Лебедєва

Ілюстрації Геннадія Глікмана до казки про Мауглі

Геннадій Глікман (1921-1991) завжди ходив у піджаку та з блокнотом і олівцем. Зображуючи на аркуші паперу ляпку, художник розпізнавав у ній ту чи іншу тварину і домальовував деталі, яких не вистачало: лапи, вуха, хвіст.

Глікман — найвідоміший український художник-анімаліст. Інтерес до тварин прокинувся у ньому в ранньому дитинстві. Геннадій роздивлявся тварин у книжках, які клієнти приносили до його батька, — ремісника-палітурника; не пропускав жодного фільму, де героями були звірі. Помітивши це, батько часто водив хлопчика до зоопарку та цирку.

“Всі ці дитячі враження, — пише художник у своїй автобіографії, — відіграли неабияку роль у моїй подальшій творчій долі. Але річ не тільки в них — сиділа в мені якась природжена жага до пізнання світу”. У школі Глікман став завсідником природознавчого кабінету — малював з натури чучела тварин та їхні кістяки; у Київському палаці піонерів навчався в образотворчій студії і водночас охоче відвідував гурток юних натуралістів.

У 1937-1941-у роках Геннадій Глікман навчався у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Після Другої Світової війни, у якій брав участь і був нагороджений медаллю “За бойові заслуги”, вступив до Київського художнього інституту (нині НАОМА). Там його викладачами були Іларіон Плещинський і Василь Касіян. Митець закінчив інститут у 1952 році. У 1962-у в Києві відбулася його перша персональна виставка, яка мала значний успіх.

“Хоч об’єктом зображення художника-анімаліста є тварина, призначенням його мистецтва, як і мистецтва взагалі, завжди залишається людина з її почуттями, її думками.”

Зіновій Фогель

Глікман створив ілюстрації до книжок Володимира Маяковського, Лесі Українки, Льва Толстого, Максима Горького та багатьох інших письменників. Митець виконував ілюстрації для рекламних стендів Київського зоопарку, для товариств мисливців і охорони природи, для довідників і посібників (зокрема, у 1960-х роках підготував сотню малюнків тварин для Української радянської енциклопедії). Глікман є автором живописних полотен із зображенням викопних тварин та фризів на стінах зали Палеонтологічного відділу Національного науково-природничого музею НАН України.

Створював Геннадій Глікман і скульптури, особливо активно у 1980-х роках: виліплені з епоксидної смоли, вкриті органічною фарбою, фігурки тварин і звірині голови виростали не з декоративного задуму, а з природної пластики звіра.

“Геннадій Наумович Глікман — анімаліст за покликанням, — писав у буклеті виставки 1988 року мистецтвознавець Зіновій Фогель. — Хоч об’єктом зображення художника-анімаліста є тварина, призначенням його мистецтва, як і мистецтва взагалі, завжди залишається людина з її почуттями, її думками. Митець постійно шукає і віднаходить схожі риси у характерах і поведінці тварин і людей та аж ніяк не для інакомовності і не лише в результаті асоціативності образного мислення, притаманного кожному художникові, а найперше тому, що глибоко переконаний: тварина й людина — родичі на землі, і розуміння цього потрібне кожному”.

Ці слова можна застосувати і для опису ілюстрацій Глікмана до твору Редьярда Кіплінга “Мауглі”. Книга з ними вийшла у київському видавництві “Веселка” у 1967 році. Комплект листівок, звідки відскановані картинки до цього матеріалу, вийшов у 1983 році.

Translate »