БОГ ЗНА - АЛЬБОМ УКРАЇНСЬКОГО НАЇВУ


Придбати зараз

12 "ню" Миколи Глущенка

Спецпроект Бібліотеки українського мистецтва

“Жінки Глущенка – ніжні подру­ги, які запрошують до насолоди”

Альбом еротичних літографій Миколи Глущенка був надрукований у Парижі, у березні 1928 року. Наклад становив 132 примірники, з яких 12 примірників були надруковані на японському папері з нумерацією від 1 до 12, кожен з оригінальним малюнком на додачу; 20 примірників некомерційних, позна­чених від А до Т; 100 примірників на голландському папері з нумерацією від 13 до 112. Альбом видавництва “Кузен Понс” одра­зу набув широкого розголосу у мистецьких колах європейських країн.

Глущенко тільки-но у 1925 році переїхав до Парижу, але швидко привернув увагу місцевої богеми, зокрема журналіста, мистецтвознавця Флорана Фельса. Він і написав поетично-загадкову передмову до альбому, а також знайшов видавця.

“Кузен Понс” спо­стерігає протягом декількох років за розвитком Глущенка, його тяжкою працею і пошуками, — написано у видавничому анонсі, — ми перші, хто заговорив про нього з того часу, відколи він опинився в Парижі. Якщо він зумів знайти в пейзажах нову тему і подарувати нам своє бачення цієї те­ми, то це не означає, що художник відмовився від портретів і малюнків ого­лених натур. В останніх особливо чітко окреслено ті риси, які надають пей­зажам Глущенка особливої принади”.

М.Глущенко (1920-і роки)

Микола Глущенко – художник на диво різноманітний, а його біографія – тема не те ще окремої публікації, а цілого дослідження. Йому з однаковим успіхом вдавалися як пейзажі, натюрморти, портрети, так і складний жанр “ню” (у перекладі з французької – “оголена натура”).

Насолоджуватися творами цього жанру найкраще без слів. Але про всяк випадок – кілька цитат Флорана Фельса з передмови до альбому “Douze nus de Gloutchenko”:

“…Я переко­наний, що коли ви виношували задум ваших літографій оголених жінок, то саме любов надихнула ваш талант на своє звеличення. В усіх нас закладено певний код цієї прекрасної й небезпечної гри”;

“Що за мова і що за жінки ввижаються ночами нашому автору! А мо­ральні страждання, фальшива зрада, напускне презирство – чи неприступні вони кожному чоловікові з уявою? Хто не терзається плоттю, той не вартий бути коханим. І саме тому, що ви надали певного смислу позам ваших мо­делей, ви приречені, мій дорогий Глущенко, бути художником-розпусником”;

“Через те, що з-поміж наших молодих художників він є одним з найп­риємніше обдарованих в усіх жанрах, то без фальшивого стиду добивається він од своїх моделей тих поз, які можна вважати, відповідно до настрою, за запрошення чи самозабуття. Оскільки він працює щедрим пензлем і широ­кою душею, йому вельми хочеться зробити з нас співучасників у своїх спо­стереженнях і товаришів у своїх смакуваннях. До чого ж благородна ця ду­ша! У нього відсутні докори сумління, як у його моделей покривала. Він знає, що найбільший художник сучасності (ні, панове, не Сезан, а Ренуар) не розгубився би перед гордо випнутим соском. Оголена натура досягає своєї досконалості тоді, коли з’являється бажання ляснути її по сідниці, – ось аксіома і мета естетичних устремлінь цього художника, котрий уміє при­красити жінку її власною красою”.

12 “ню” Миколи Глущенко