МИКОЛА ГЛУЩЕНКО

1901–1977

Микола Глущенко

Микола Глущенко

Живописець і графік, шпигун, громадський діяч.
Народився в сім’ї бухгалтера. Після смерті батька п’ятирічний хлопчик з матір’ю переїхав до родичів на Курщину в українське село Борисівку, відоме на Слобожанщині своїми іконописцями-«богомазами». Саме вони й пробудили в юнака глибокий інтерес до малювання.
Впродовж 1910—1918 рр. навчався в Юзівському (Юзівка, тепер — Донецьк) 8-класному училищі, де на уроках малювання отримав основи художньої грамоти. 1919 року мобілізований до армії Денікіна. Згодом втік до Німеччини. Впродовж 1919-1921 рр. навчався в приватній школі-студії Ганса Балушека і Кампфа. У 1920-1924 рр. продовжив навчання у Берлінському університеті мистецтв. Позна­йомився з видатними діячами української еміграції: гетьманом П. Скоропадським, професором Р. Смаль-Стоцьким, письмен­ником В. Винниченком, режисером О. Довженком. У 1931 році Глущенка завербувала радянська розвідка.
Упродовж 1925-1936 рр. працював у Парижі у власному ху­дожньому ательє. У Франції Микола Глущенко вів активне богемне життя. Працював у жанрах пейзажу, портрета, натюрморта. Французькі критики були в захопленні від його «ню». З великим успіхом виставляв свої роботи в різних країнах світу і набув слави як неперевершений майстер пейзажу. Він добре знав Ельзу Тріоле, Луї Арагона, Володимира Маяковського, спілкувався з Фернаном Леже, Пабло Пікассо, Анрі Матіссом, писав порт­рети Ромена Роллана, Анрі Барбюса, Поля Сіньяка, Віктора Маргеріта та ін. Оформив радянський павільйон Ліонського ярмарку. У 1936 році переїхав до Москви. З початком війни Глущенко виконав понад 40 етюдів, що ввійшли до серії «Оборона Москви» (1941), та етюди з прифронтової зони «Смерть генерала Доватора», «По слідах ворога», «Відвідування поране­ного».
У 1944 році переїхав до Києва. Коцюбинського (1933), серію «Берлінські етюди» (1939), цикли документальних пей­зажів післявоєнного Києва (1944), картини «Березень на Дніпрі» (1947), «Ки’вська осінь» (1950), «Відлига» (1956), «Зимове сонце» (1956), «Весна в Карпатах» (1957), «Весна під Києвом» (1961), «Травневий колір» (1971), «Травень», «Сонце на морі» (1974), цикли пейзажів з подорожей по Італії, Франції, Бельгії, Швейцарії та ін.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора; за­служений діяч мистецтв УРСР (1946); народний художник Ук­раїни (1963), народний художник СРСР (1976); лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972). Глущенко написав понад 10 тисяч живописних полотен. Його твори зберігаються у численних музейних і приватних колекціях України і за кордоном. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.

Книги про Миколу Глущенка:

Статті про Миколу Глущенка:

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »