МИКОЛА ГЛУЩЕНКО

1901–1977

Микола Глущенко

Живописець і графік, шпигун, громадський діяч.
Народився в сім’ї бухгалтера. Після смерті батька п’ятирічний хлопчик з матір’ю переїхав до родичів на Курщину в українське село Борисівку, відоме на Слобожанщині своїми іконописцями-«богомазами». Саме вони й пробудили в юнака глибокий інтерес до малювання.
Впродовж 1910—1918 рр. навчався в Юзівському (Юзівка, тепер — Донецьк) 8-класному училищі, де на уроках малювання отримав основи художньої грамоти. 1919 року мобілізований до армії Денікіна. Згодом втік до Німеччини. Впродовж 1919-1921 рр. навчався в приватній школі-студії Ганса Балушека і Кампфа. У 1920-1924 рр. продовжив навчання у Берлінському університеті мистецтв. Познайомився з видатними діячами української еміграції: гетьманом П. Скоропадським, професором Р. Смаль-Стоцьким, письменником В. Винниченком, режисером О. Довженком. У 1931 році Глущенка завербувала радянська розвідка.
Упродовж 1925-1936 рр. працював у Парижі у власному художньому ательє. У Франції Микола Глущенко вів активне богемне життя. Працював у жанрах пейзажу, портрета, натюрморта. Французькі критики були в захопленні від його «ню». З великим успіхом виставляв свої роботи в різних країнах світу і набув слави як неперевершений майстер пейзажу. Він добре знав Ельзу Тріоле, Луї Арагона, Володимира Маяковського, спілкувався з Фернаном Леже, Пабло Пікассо, Анрі Матіссом, писав портрети Ромена Роллана, Анрі Барбюса, Поля Сіньяка, Віктора Маргеріта та ін. Оформив радянський павільйон Ліонського ярмарку. У 1936 році переїхав до Москви. З початком війни Глущенко виконав понад 40 етюдів, що ввійшли до серії «Оборона Москви» (1941), та етюди з прифронтової зони «Смерть генерала Доватора», «По слідах ворога», «Відвідування пораненого».
У 1944 році переїхав до Києва. Коцюбинського (1933), серію «Берлінські етюди» (1939), цикли документальних пейзажів післявоєнного Києва (1944), картини «Березень на Дніпрі» (1947), «Ки’вська осінь» (1950), «Відлига» (1956), «Зимове сонце» (1956), «Весна в Карпатах» (1957), «Весна під Києвом» (1961), «Травневий колір» (1971), «Травень», «Сонце на морі» (1974), цикли пейзажів з подорожей по Італії, Франції, Бельгії, Швейцарії та ін.
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора; заслужений діяч мистецтв УРСР (1946); народний художник України (1963), народний художник СРСР (1976); лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972). Глущенко написав понад 10 тисяч живописних полотен. Його твори зберігаються у численних музейних і приватних колекціях України і за кордоном. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.