КАЗИМИР АГНІТ-СЛЕДЗЕВСЬКИЙ
1898–1973
Казимир Агніт-Следзевський
Казимир Генріхович навчався в Олександра Мурашка та у Політехнічному іституті в Києві. З 1923-о року починає працювати як карикатурист у газетах “Пролетарська правда”, “Комсомольська правда”, в журналі “Глобус”. З 1925-о року бере участь у республіканських та всесоюзних художніх виставках, експонуючи твори станкової сатиричної графіки. Багато працює в галузі книжкової ілюстрації. Тематика Агнітової сатири визначає її тодішній стиль – динамічні композиції, що легко читаються, виконані живою контурною лінією. У них майже відсутнє світлотіньове моделювання, форма будується активним, до кінця продуманим співвідношенням чорного і білого й стає декоративним цілим, міцно пов`язаним з усім графічним матеріалом газетної чи журнальної шпальти. Захоплюючись мистецтвом лялькового театру, створює наприкінці 1930-х років “Театр ляльок для дорослих”.
З перших днів Великої Вітчизняної війни Агніт – у лавах Радянської Армії; виконав сотні рисунків, плакатів, листівок, а також карикатур для фронтової преси. Після війни працює в галузі журнальної та станкової графіки, плаката і книжкової ілюстрації. У 1944–1973-у роках співпрацював з журналом “Перець”.
Літографії 1964-о року, в яких замість назв – слова і рядки поеми Тараса Шевченка “Сон”, не являють собою ілюстрацій до поеми. Художник дарує їм самостійне життя станкових композицій. Вони відтворюють світ поеми, світ миколаївської Русі, але усе, що побачив у ньому Агніт, не вкладається в рамки часу і, як усе найкраще, що створив митець, його літографії на шевченківську тему звернуті проти гноблення і хабарництва.
Книги про Казимира Агніта-Следзевського:
Книги з ілюстраціями Казимира Агніта-Следзевського:
- Ми збираємось в політ. Вірші. Київ, Веселка, 1961.
