Лицар троянд. Ілюстрації Григорія Гавриленка до «Витязя в тигровій шкурі»

Український графік Григорій Гавриленко (1927–1984) досліджував природу і мистецтво. Він створив навколо себе потужний культурний простір; жив і творив так, ніби навколо був не «совок», а рай. А в тому раю — троянди.

Суперобкладинка книги «Витязь в тигровій шкурі», 1966 рік.

Емоційно і детально про Григорія Гавриленка розповідає його учениця, художниця Ольга Сенченко. Усе життя вона перебуває під впливом ідей і особистості Гавриленка, пише філософські трактати. Каже, що Гавриленко був як Григорій Сковорода: розкривав студентам світ, розповідав про Михайла Бойчука і Казимира Малевича.

У Григорія Івановича було духовне око, і цим він відрізнявся від інших. У радянський час слово «духовність» майже не вживалося, а Гавриленко відчував себе людиною світу і духовної культури. Багато читав, багато бачив. Був особистістю.

«Система не терпіла тих, хто був сам собою, хто критично мислив, — каже Ольга Сенченко. — Гавриленко казав: я не знаю, куди йти. Давайте шукати разом. Він нам відкривав очі. Говорили з ним про простір дуже багато. Я спитала, чи є абсолютні координати. Він каже, що ні, що все відносно. До інших викладачів ставилися з іронією, а тут з’явився учитель!»

Вплив Гавриленка позначився на студентах Київського художнього інституту, і його виключили зі списку викладачів. Нібито за ним і його майстернею стежили. Жилося митцю важко. На щастя, талант Гавриленка оцінив Микола Бажан. Саме у його перекладі 1966 року вийшла поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі». Тираж книги становив всього 8000 примірників. Ілюстрації створив Григорій Гавриленко. Жоден із шістдесяти малюнків із трояндами не повторюється. Ще є чотирнадцять ілюстрацій на сторінку. Усе разом — шедевр української книжкової графіки.

Цим же 1966 роком датується і живописне полотно «Троянди», ймовірно створене Гавриленком з натури у київському Ботанічному саду на Печерську. Цю картину митець подарував другові і колезі Сергію Параджанову. Той повісив її у своїй квартирі в центрі Києва і ще хотів придбати «Двох жінок у природі». Григорій Іванович не продав, бо вважав: твори мистецтва можна продавати лише державним установам або поважним колекціонерам, які пізніше передали б свої колекції музеям. Нині ця картина зберігається у Національному художньому музеї України, а «Троянди» — у приватній колекції.

Бібліотека українського мистецтва публікує всі ілюстрації Григорія Гавриленка до «Витязя в тигровій шкурі». Хто знайде два абсолютно подібні малюнки з трояндами, отримує в подарунок троянду.

Катерина Лебедєва, серпень 2026 року. 

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *