Сергій Пожарський (1900–1970) — український графік. Після кількарічного навчання в Українській Академії мистецтв він продовжив кар’єру у «Петрограді». Місто було тоді мистецьким центром. Пожарський опинився серед інших учнів Георгія Нарбута (Миколи Алексєєва, Марка Кирнарського, Леоніда Хижинського). Вони виїхали з Києва у 1923 році, але не втрачали зв’язків з Україною. Сергій Пожарський народився на Херсонщині у…
Живописець і графік Віктор Замирайло (1868—1939) народився у Черкасах, навчався у Києві, брав участь у реставрації фресок Кирилівської церкви та у розписах Володимирського собору. В Україні Віктор Замирайло, на жаль, лишається маловідомим персонажем, тоді як в росії проводять його виставки і випускають каталоги. Прикро. Віктор Дмитрович народився у Черкасах. Батько його працював бухгалтером на цукровому…
Михайла Івановича пам’ятаю. Коли я у нього вчилася, був він уже старенький. Викладав у так званому «керамічному технікумі». Заняття проходили у гірничому інституті. Запам’яталися великі аудиторії. Холодно, голодно. Було це у 1920—1921 роках. Михайло Іванович приносив різні фігурки: собаку, жабу та інші. Ставив у різних положеннях — збоку, спереду, вище очей, нижче очей… Малювали свинцевим…
Михайло Бойчук чверть століття був одружений з художницею Софією Налепинською-Бойчук. У 1919 році у пари народився Петрусь. Софія ніжно співала сину колискову «Котик, котик, котеня, не чіпай ти Петруся». Михайла Бойчука НКВС заарештував у листопаді 1936 року, а Софію Налепинську-Бойчук 12 червня 1937 року. Висунули звинувачення, що вона «член контрреволюційної української націонал-фашистської організації і проводила…
Живопис Марії Примаченко — це свято в царстві краси, материнська мова нашої культури. Художниця несе в своїй творчості кращі народні традиції, розвиває їх, збагачуючи крилатою сучасністю. Її барви, життєрадісні, оптимістичні, передають зміст нашого життя, нашу дійсність. Вже понад 30 років Марія Примаченко дарує людям щастя, красу своїм мистецтвом. Твори художниці експонуються на виставках у нас…
Кожний раз, коли починаю свіжий начерк про українську жінку-мисткиню, переживаю радісні хвилини у своєму житті. Бачу, як крок за кроком, одна за одною — кладуть українські жінки-мисткині вже не підвалини, а цілі частини будівлі українського мистецтва. Бачу, як українські жінки стають до мистецького діла так, як цього вимагає мистецтво — посвячуючи йому себе всю, без…
Ученицею І. Падалки була й М. Котляревська. У своїх перших працях вона, як спочатку й О. Довгаль, обмежувалася формальними пошуками. Так, у гравюрі «Дівчинка з сачком» (1927) сюжет став лише приводом для вирішення декоративних і просторових завдань. Проте вже в ранніх творах Котляревської намічаються риси психологічної загостреності образу, характерної для її пізніших творів («Безпритульні», 1926)….
Коли ви поїдете в напрямку Виставки передового досвіду УРСР, минете ресторан «Вітряк» та іподром, звернете з автостради Київ-Одеса ліворуч на окружне шосе, проїдете повз бензоколонку та житловий масив, звернете праворуч на порожнє шосе і проїдете ще кілометрів зо два (їхатимете в напрямку стародавньої київської місцини Феофанії), — ви раптом зліва від себе побачите білосніжні модерні споруди…
Доповідь Михайла Бойчука (1882—1937) на першому пленумі Оргбюра Спілки радянських художників і скульпторів УСРР, який відбувся 27 листопада — 2 грудня 1933 року у Харкові. З книги «До перебудови образотворчого фронту: Стенограми доповіді й виступів…» 1934-го року. Всім, хто знає мене ближче, відомо, наскільки трудно виступати мені як промовцеві, — я зовсім не оратор. У…
ОДНА — НА ДВОХ Заходило на дощ, хмари квапились окупувати небо. У такому мінливому, що скидалося на театральне, освітленні постала переді мною і майстерня подружжя Протор’євих. — Надія Юхимівна. — Валерій Семенович. Знайомилися в напівтемряві, та за якусь мить сонце вдарило в шибки — зумисне: так, аби одразу приголомшити мене безліччю скарбів. Вони…
