ІВАН БАТЕЧКО
1926–1981
Іван Батечко
Іван Батечко народився у селі Рудня (нині – Київська область), після семирічної школи почав відвідувати художні студії київських майстрів Г. Світлицького та Ф. Коновалюка, пройшов Другу світову війну, а після неї аж до 1962 року продовжував здобувати художню освіту в Одесі, Харкові та Києві. З 1960 року брав активну участь у міських, республіканських та всесоюзних художніх виставках. У 1962 році став викладачем у своїй альма-матер – Київському художньому інституті, а з 1963 року – членом Спілки художників України.
Ім`я Івана Батечка, одного з яскравих представників київської школи графіки, майстра ксилографії, кольорової ліногравюри, графічної мініатюри та книжкової графіки, сьогодні перебуває дещо в тіні знаменитих графіків-сучасників: А. Базилевича, Г. Якутовича та інших. Однак це не зменшує його значення в історії української графіки.
Учень О. Пащенко, І. Батечко розвинув досягення вчителя в галузі ліногравюри, приділивши в композиції більше уваги ролі плями, ніж лінії, пошуку яскравості та ускладненості кольорових сполучень; на відміну від вже згаданих майстрів, творам яких притаманні виразні лінійні ритми в побудові простору та форм, в графіці майстра присутні більш м`яке моделювання, повітряність простору завдяки залишеною вільною, не прорізаною різцем поверхні на матриці.
Художник працював у портреті, натюрморті, та найулюбленішим його жанром був пейзаж, переважно міський. В його творах, часто об`єднаних в серії, є види Богуслава, Одеси, Судака, Санкт-Петербурга, Москви, Дніпродзержинська. Та найбільше робіт він присвятив улюбленому Києву і його пам`яткам, серед яких монументи видатним діячам історії та культури, куточки старого міста, парки та палаци, ансамблі “Софії Київської”, Києво-Печерської Лаври, Видубецького монастиря.
На початку 1960-х років, коли українська громадськість відзначала ювілеї Т. Г. Шевченка, І. Батечко розробив власну “шевченкіану”. Подорожуючи пов`язаними із життям поета місцями, художник створив у техніці ліногравюри м`які за кольором ліричні українські пейзажі (серія “Шляхами Тараса” – “Дорога на зелену Діброву”, “Бульвар Т. Шевченка в с. Шевченкове”).
Окремий інтерес у творчому доробку Батечка становлять авторські екслібриси, створені для художників, мистецтвознавців, колекціонерів, музейників. Як майстер графічної мініатюри – книжкового знаку, митець багато років був членом київського клубу “Екслібрис”, де провів кілька персональних виставок та брав участь у групових, наприклад, в присвяченій 1500-річчю Києва – “Вічний Київ”. До цієї ж дати мистецтвознавці Ю. Белічко та В. Підгора видали книгу Крізь віки (1982), куди увійшли роботи учасників виставки, в тому числі – кілька творів І. Батечка.
До якої б теми І. Батечко не звертався – його твори завжди просякнуті ліризмом, гармонійністю та душевною теплотою. Їх найстрій відповідає натурі художника, якого згадують як скромну, добру та порядну людину.