ІГОР АЛЕКСАНДРОВИЧ

1918–1997

Ігор Александрович

Художник-графік, карикатурист. Ігор Олександрович (Дочевський) народився 28 січня 1918 року в місті Боржомі в Грузії, де опинилися його батьки, рятуючись від більшовиків. Однак дитинство Ігоря Борисовича минуло в Глухові, в будинку діда та прадіда.

У 1929 році, через колективізацію, Ігор Борисович залишає Глухів і переїздить в Москву, де стає студентом театрального училища імені Щепкіна при Академічному Малому театрі.

Після закінчення училища працює актором в Академічному Малому театрі, в московському театрі “Сатири”, а після війни — у театрі “Радянської армії”. В цей час він стає декоратором у сценографа В. І. Козлінского, пробує себе в новій якості художника театру. Перша прем’єра художника-постановника І. Александровича відбулася в Мінську: з режисером Ю. Орінянскім був поставлений спектакль “Весільна подорож” за п’єсою В. Духовічного у Російському драмтеатрі Білорусії.

У 1953 році Александрович повертається в Україну. З цього часу, завдяки постійній участі у художніх виставках, він стає помітним у мистецькому середовищі Києва. На Міжнародній виставці сатири у болгарському місті Габрово отримав золоту та срібні медалі.

Кращі творчі роки Ігоря Олександровича дивним чином збіглися з “відлигою” 1960-х, яка, після довгих поневірянь художника, оп’янила свободою. Саме в цей час Ігор Олександрович працює у сатиричному журналі “Перець”. Разом з такими художниками як Анатолій Арутюнянц, Валерій Зелінський, Віктор Григор’єв, Беша, Анатолій Василенко, Сергій Герасимчук і багатьма іншими вони створюють нову естетику цього знаменитого журналу.

Лаконічність форми, виразність графічної лінії, зображення деталі як суті образу, а не ілюстрування — ось той невеликий перелік образотворчих засобів, якими можна охарактеризувати прекрасну серію “Майстри мистецтв України в дружніх шаржах”, створену Ігорем Александровичем у 1962 році.

Ігор Борисович — батько Андрія Александровича і дідусь Федіра Александровича.

Книги про Ігоря Александровича:

• Ігор Александрович. Карикатури. Бібліотека “Перця” №377. Київ, Радянська Україна, 1991.
• Игорь Александрович. Графика. Київ, ВХстудіо, 2008. 

Книги з ілюстраціями Ігоря Александровича:

• Виставка творів художників журналу “Перець”. Каталог-довідник. Київ, Реклама, 1965.
• На дозвіллі. Збірка загадок, головоломок, вікторин, ігор. Київ, Веселка, 1967.
• Степан Гриценко. Знаменитий біс. Бібліотека “Перця” № 169. Київ, Радянська Україна, 1974.
• Іван Кононенко. Не та позолота. Бібліотека “Перця” № 247. Київ, Радянська Україна, 1980.
• Віталій Коваль. Дефіцитний сторож. Гумор і сатира. Бібліотека “Перця” № 260. Київ, Радянська Україна, 1982.
• Михайло Пальчик. Професійна звичка. Бібліотека “Перця” № 293. Київ, Радянська Україна, 1985.
• Григорій Безбородько. Чим пахнуть тюльпани. Бібліотека “Перця” № 298. Київ, Радянська Україна, 1985.
• Василь Шаройко. Зарозумілий павич. Бібліотека “Перця” № 350. Київ, Радянська Україна, 1989.