ІВАН АПОЛЛОНОВ

1933-2018

Іван Аполлонов

Іван Григорович Аполлонов народився 28 квітня 1933 року в с. Веселий Поділ Полтавської області. У 1960 році закінчив Ленінградське вище художньо-промислове училище ім. В. Г. Мухіної за спеціальністю художника декоративного мистецтва. Також його вчителями були Б. Смирнов, В. Марков, В. Васильківський, Ф. Ентеліс.

У 1960 році Аполлонов починає працювати на Київському заводі художнього скла, де тоді в основному створювалися вироби побутового призначення, проводилися перші конкурси зразків масового скла. У 1970 році він став старшим художником заводу. За малюнками Івана Аполлонова було виконано численні набори келихів, чарок, прибори для компоту, квасу, води, декоративні блюда, вази для квітів.

З 1960 року бере участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках. Його роботи здобули високу оцінку громадськості. Багато творів художника зберігається у музеях України.

Мистецтво Івана Григоровича Аполлонова позначене оригінальністю задуму, ліричністю світосприйняття, своєрідним використанням мистецьких традицій, високою майстерністю. Діапазон творчості художника надзвичайно широкий. Він створював масові, серійні, унікальні творів — від побутового посуду зі скла і кришталю до декоративних предметів для житлового інтер’єру, від скульптурних композицій з гутного скла до експериментальних робіт, виконаних у різному матеріалі різноманітною технікою.
Аполлонов — природжений скляр. Саме у склі знайшов він універсальний засіб художнього втілення образів реального світу, взаємодії його пластичних і змістових зв’язків.

Завжди несподівані, асоціативні композиції художника позначені неабияким смаком та відчуттям міри. Яскравим прикладом образності є композиція “Тополі”, що ніби “оживляє” поезію великого Кобзаря. У цьому творі скло виступає як матеріал пластичних ефектів та кольорових фантазій. “Тополі” здатні “жити” в інтер’єрі навіть поряд з речами, що не несуть емоційного заряду. Кожна з ваз-скульптур — цілком закінчена річ. А вся композиція — плід високих почуттів, що сповнюють душу митця. Поезія Тараса Шевченка надихнула Аполлонова на створення робіт, що викликають ліричний і, разом з тим, урочистий настрій. Це і декоративні кришталеві блюда “Кобзар”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, і подарункові келихи “Тече вода з-під явора” та “І мене в сім’ї великій”.

У 1970-80-і роки митець створює оригінальні, емоційно-виразні композиції — “Морська хвиля”, “Лісова фантазія”, “Лісова пісня”, “Прапори”, “Кантата”, “Верби”, “Садок вишневий коло хати”. Майстер завжди вибирає сюжети прості, життєві: він оспівує природу в її невпинному русі і оновленні, землю, весіннє квітування і золото осені, мудрість зими і щедрість літа.

Казковість і поетичність, реальність і фантастика переплелися у лініях і формах декоративних ваз “Листя горобини”, “Квіти”, “Мороз”, “Мімоза”, “Ліс”, “Ноктюрн”, “Аметист”, “Каштани Києва”. Художник використовує найрізноманітнішу колористичну гаму. Феєрія, справжнє свято кольору підсилюється фактурою, яка досягається різною технікою обробки. Тактовність матового гравірування по кришталю, “делікатність” створюваного мотиву виявляють тонкий смак майстра.