ГРИГОРІЙ СВІТЛИЦЬКИЙ

1872–1948

Григорій Світлицький

З раннього дитинства Григорій Світлицький захоплювався музикою і малюванням. У 1886-у році вступає в малювальну школу Микола Мурашка, а з 1893-о року навчається в Петербурзькій Академії мистецтв. Його вчителями були такі видатні митці, як І. Рєпін, М. Кузнецов, А. Куїнджі, П. Чистяков. У петербурзький період життя і творчості Світлицький був учасником багатьох академічних виставок, а також виставки Товариства передвижників, де експонувалися його кращі роботи. Сповнені соціального змісту твори “До міста”, “Музиканти”, “На заробітки” своєю викривальною силою і майстерністю виконання поставили Світлицького в один ряд з кращими майстрами російського та українського мистецтва.

Григорій Петрович був різносторонньо обдарованою людиною. Як музикант і композитор, він багато живописних творів пов’язав з музикою, яку відчував так само тонко, як і природу (“Ноктюрн”, “Елегія”).

Світлицький — один з видатних українських майстрів світлового живопису. Він створив чарівні пейзажі з зображенням місячної ночі, які стали найбільш характерними для його індивідуального почерку (“Зійшов місяць”, “Марусина хата”, “Срібна ніч”). Ще в Академії друзі й вчителі Світлицького відзначали, що він по-своєму передає світло і колорит. Він розробив свою особливу технологію фарб, завдяки якій його картини й досі не потьмяніли, не зблякли.

У 1919-у році Світлицький назавжди повертається до Києва. У 1920-х роках він створює політичні плакати (“Кінець”, “До сонця, до перемоги!”); бере участь в оформленні агітпоїздів, у концертах як музикант на користь голодуючих.

Відомий Світлицький і як талановитий педагог, діяльність якого почалася ще в Петербурзі в одній з гімназій. У Києві Світлицький був професором художнього інституту.

Художник писав про свою роботу: “Я прагнув до кінця бути чесним у своїй творчості, не мудрувати, не кривлятися, працювати, як відчуваю, як розумію”.