ГЕОРГІЙ ЯКУТОВИЧ
1930–2000
Георгій Якутович
Майстер книжкової та станкової графіки. Відомий ілюстраціями до творів української класичної літератури: “Фата Моргана” М.Коцюбинського (1958), “Ярослав Мудрий” і “Свіччине весілля” І.Кочерги (1962), “Козак Голота” М.Пригари (1966), “Захар Беркут” І.Франка (1972), “Кленові листки В.Стефаника”, “Повість про Ігорів похід” (1977), “Слово минулих літ” (1981) тощо. Створив також ілюстрації до дитячих книжок “Про бідного парубка і Марка багатого” та “Казка про липку і зажерливу бабу”.
Гравюри Георгія Якутовича побудовані в плані просторового рішення. Світло і тінь відіграють в них домінуючу роль, незалежно від того, чи дія відбувається при денному світлі чи штучному.
Формування творчого стилю художника відбувалося в 1960-і роки, коли він разом із А.Губарєвим, А.Данченком, Г.Гавриленком, В.Ламахом рішуче протиставили побутописанню соцреалізму нову систему образотворчості. Це був короткий час “хрущовської відлиги”, який дав можливість молодим митцям експерементувати і робити нові відкриття в мистецтві.
“Джерела справжнього розуміння монументального мистецвта лежать у народній творчості, – вважав Георгій В’ячеславович. – Вивчаючи цю творчість, я зустрічався з дивними творами, простими і монументальними. Така народна українська гравюра, українське мистецтво. Тут кожний твір узагальнений із самого початку. Кожний з них несе в собі не зображення часткового, випадкового, а відстояне, сконцентроване поняття, узагальнений, чітко виліплений образ. Тут із самого початку є синтез, а він, природно, веде до монументальності. Саме до джерел народної творчості я звертаюся, коли шукаю для себе виражальні засоби в станковій графіці”.
У 1963-у році Якутович працював над фільмом “Тіні забутих предків”. Оцінюючи роль, яку відіграв художник у створенні цього шедевру кінематографу, режисер Сергій Параджанов говорив про нього: “Якутович спирається на велику реалістичну школу і традиції. Він не просто художник, а художник, що мислить. Він привів нас у Карпати, як гід. Вони йому знайомі. Він врятував нас від пейзанства, від фальші”.
Книги про Георгія Якутовича:
- Белічко Ю. Георгій Вячеславович Якутович. Київ, Мистецтво, 1968.
- Лидия Попова. Г. Якутович. Москва, Советский художник, 1988.
Книги з ілюстраціями Георгія Якутовича:
- “Фата Моргана” Михайла Коцюбинського в ілюстраціях Г.Якутовича.
- Казка про липку і зажерливу бабу.
- Про бідного парубка і Марка багатого.
- Михайло Коцюбинський. Фата Моргана (з сільських настроїв). Київ, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1959.
- Святослав Минков. Цар Безсонько. Казки. Київ, Дитвидав, 1959.
- М. Білий, В. Грабовецький. Як Довбуш карав панів. Київ, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1960.
- Марія Пригара. Козак Голота. Збірка оповідань за мотивами українських народних дум. Київ, Веселка, 1966.
- Михайло Коцюбинський. Тіні забутих предків. Київ, Дніпро, 1967.
- Дмитро Павличко. Золоторогий олень. Київ, Веселка, 1970.
- Іван Франко. Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці. Київ, Дніпро, 1974.
- Марко Черемшина. Злодія зловили. Київ, Веселка, 1974.
- Максим Рильський. Сонети. Київ, Молодь, 1974.
- Іван Кочерга. Ярослав Мудрий. Драматична поема. Київ, Дніпро, 1982.
- Повість минулих літ. Літопис. Київ, Веселка, 1989.
- Антін Лотоцький. Княжа слава. Історичні оповідання. Київ, Дитяча бібліотека журналу “Соняшник”, 1991.