Ілюстрації Георгія Якутовича до повісті Михайла Коцюбинського “Фата Моргана” були показані на Республіканській художній виставці 1957-о року. Вони відразу ж привернули увагу і засвідчили, що в українську графіку впевнено увійшов талановитий майстер. Це була перша велика робота художника після завершення ним навчання в Київському художньому інституті. Відтоді він почав працювати над станковою гравюрою та книжковою ілюстрацією.
“Фата Моргана” – це прониклива розповідь про віковічну тугу хлібороба за землею, про великий накал людських пристрастей, коли йдеться про володіння нею.
Видатний представник української реалістичної літератури, Михайло Коцюбинський створив яскраві образи селян, відобразив складні суперечливі події на селі, що відбувалися в період революції 1905-о року. Його повість є одним з кращих здобітків української класичної літератури. Тому завдання ілюструвати її було складне і відповідальне. Художник блискуче його розв`язав. Він звернувся до техніки ліногравюри і майстерно опанував нею.
Відтворені Георгієм Якутовичем образи героїв повісті глибоко змістовні, позбавлені статичності, надзвичайно виразні. Ось сидить за столом знесилений Андрій Волик. Вся його постать ніби говорить про зневірені, втрачені надії. Ось скоцюблена, висушена працею Маланка, яка наче сухе стебло вростає в землю; вовча постать Підпари, що з рушницею пильнує своє добро.
Так само змістовно і глибоко емоційно вирішує Якутович масові сцени. Великою образністю наділені пейзажні мотиви. Сповнений важкого смутку аркуш “Ідуть дощі…”, сонцем осяяний аркуш, де Маланка і Гафійка йдуть полями. І ми ніби читаємо Маланчині думки, що летять над землею: “Яка ти розкішна, земле. Весело засивати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами. Весело обраблять тебе. Тільки тим ти недобра, що не горнешся до бідного. Для багатого пишаєшся красою, багатого годуєш, зодягаєш, а бідного приймаєш лише в яму…”.
Київ, Мистецтво. 12 листівок.
“ФАТА МОРГАНА” В ІЛЮСТРАЦІЯХ ГЕОРГІЯ ЯКУТОВИЧА
Прекрасне відчуття ритму чорного і білого, виразний малюнок, монументальність задуму і його втілення характеризують кожну ілюстрацію Якутовича до повісті “Фата Моргана”. Завдяки своїй змістовності і внутрішній завершеності вони переростають значення елементу книжкового оформдення і сприймаються як станкові твори.
Ліногравюри Якутовича глибоко розкрили зміст твору Коцюбинського і стали певним етапом в українській графіці.
Здавалося б, успіх ілюстрацій до повісті “Фата Моргана” визначив напрямок подальшої роботи. Та з`явилися нові твори Якутовича і з них було видно, що вимогливий до себе художник не заспокоюється на досягнутому, шукає удосконалення художньої мови твору. Якутовичу належать ілюстрації до книги Білого і Грабовецького “Як Довбуш карав панів”, до народної казки Про бідного парубка і Марка багатого, до збірника “Україна сміється”. Ним виконана серія малюнків до народних пісень на слова Т.Г.Шевченка, які були видані листівками. Серед станкових аркушів особливої популярності набув монументальний “Аркан”. А ілюстрації до драм І.Кочерги “Ярослав Мудрий” та “Свіччине весілля” (1962) є безперечно визначним явищем в українській графіці.
Чим далі ясніш вимальовється головний напрямок творчої індивідуальності Георгія Якутовича – звернення до тем епічно-романтичного звучання. Ця риса була помітна вже в кращих ілюстраціях до повісті М.Коцюбинського.
