СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ

1924–1990

Сергій Параджанов

Параджанов народився в сім’ї тбіліського антиквара Йосипа Параджанова. В оповіданнях режисера батько поставав то дрібним лахмітником, який перепродував нікельовані спинки від ліжок, то щасливим авантюристом, який таємно збував дорогоцінні кольє.

В одній з версій розповіді юний Параджанов змушений був ковтати сапфіри і рубіни, щоб їх не знайшли під час обшуку. Як там не було, любов до старих речей у Сергія Параджанова з`явилася у дитинстві. І усе доросле життя він провів життя у нескінченному коловороті столиків, килимів, ікон та розшитих тканин. Він блискуче розбирався в антикваріаті, азартно скуповував його і перепродував, обставляв друзям квартири, міг зустріти гостя фразою: “Що приніс? Що продаєш?” Невипадково у кожній з кримінальних справ Параджанова фоном проходило звинувачення у спекуляції.

Донині популярні розмови про незлічені параджановські багатства, успадковані ще від батька, які радянська міліція хотіла, та не змогла знайти. Але справа була зовсім не в грошах: Параджанов міг подарувати музейного рівня річ зовсім незнайомій людині і притягти додому, ніжно обіймаючи, іржаве велосипедне колесо – він любив, плекав і обживав світ речей абсолютно безкорисливо. Потім усе йшло в справу – в колажі, ескізи костюмів, фільми. Його приятель-оператор, який назвав “Колір граната” ідеальним комісійним магазином, жартував лише частково.

У в’язниці Параджанов збирав кришки з фольги, якими тоді закривали молочні пляшки. Він пресував їх у медальйон і гвіздком робив портрет Пушкіна. Один із таких медальйонів режисер подарував Тоніно Гуеррі. Тоніно відлив медальйон в сріблі і подарував своєму другу Федеріко Фелліні.

Сергій Параджанов робив колажі усе життя і особливо багато в ті роки, коли йому не давали знімати. Він називав їх спресованими фільмами: в них завжди є рух і особлива насиченість кадру – кожен колаж легко розгорнути в уяві до мізансцени з фільму. І навпаки – багато кадрів зі стрічок режисера є, по суті, барвистими колажами.

Книги про Сергія Параджанова:

• Сергій Параджанов. Злет. Трагедія. Вічність. Київ, Спалах ЛТД, 1994.
• Сергій Параджанов. Колажі. Графіка. Твори декоративного мистецтва. Київ, Дух і Літера, 2008.
• Сергій Параджанов. Колаж. Асамбляж. Предмет. Київ, Дух і Літера, 2013.
• Іван Дзюба, Марта Дзюба. Сергій Параджанов. Більший за легенду. Київ, Дух і Літера, 2021.