Остап Вишня. Перший диктант
Як хотілося Парасі та її братикам ходити до школи! Але що ж поробиш, коли на всіх лише одні стоптані чобітки, перешиті з бабусиних шкарбанів. От і доводиться по черзі відвідувати уроки та ночувати у своєї старенької привітної вчительки.
Ось про таке нужденне життя дітей бідняків у дореволюційному селі ви і дізнаєтесь із оповідання “Перший диктант”, де Остап Вишня із сумним та м’яким гумором розповідає про свої школярські роки.
Дивись також: