Львів, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2022. 180 сторінок.

Ця книжка – доповнене та науково опрацьоване перевидання монографії визначного українського мистецтвознавця професора Володимира Сас-Залозецького (1896–1959) «Олекса Новаківський», яку видано 1934 року у Львові коштом Українського товариства прихильників мистецтва. За радянського часу ім’я В. Залозецького замовчували, а його доробок у ділянці мистецтвознавства, зокрема і монографію «Олекса Новаківський», вилучили з наукового обігу. Наукова праця В. Залозецького має непересічне значення для вивчення творчости видатного українського художника О. Новаківського (1872–1935) у контексті українського та світового мистецтва. Монографія всебічно висвітлює історію формування й розвиток світоглядних і естетичних засад мистця та простежує вироблення його самобутньої малярської манери.
Наукова, художня, історико-культурна цінність мистецтвознавчого дослідження В. Залозецького «Олекса Новаківський», яке до того ж уже стало бібліографічною рідкістю, є незаперечною.
Перевидання монографії доповнено передруками тогочасних рецензій на книгу «Олекса Новаківський» В. Залозецького, а також його статтями про творчість художника. Опубліковані матеріали містять посторінкові примітки, які інформують про згаданих у тексті осіб, про установи, організації та топоніми, пояснюють застарілу лексику і подають переклад іншомовних слів. Для учнів, студентів загальноосвітніх і мистецьких навчальних закладів, для культурологів, мистецтвознавців та всіх, хто цікавиться мистецтвом. Автор вступної статті та упорядниця Ірина Різун.