Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Фотокнигу Софії Яблонської видано накладом у 100 екземплярів

Софія Яблонська - мандрівниця, письменниця, кінодокументалістка; єдина українка, яка у 1930-х роках об`їздила усю Азію та інші екзотичні країни. Ця книга вперше презентує Яблонську як талановитого фотографа.
Придбати зараз

Ілюстрації Василя Седляра до "Кобзаря" Шевченка

Спецпроект Бібліотеки українського мистецтва

“Його графіка близька до народної манери малювати квачем”

Після арешту і розстрілу у 1937 році “бойчукіста” Василя Седляра (1899-1937) його ім’я надовго пропало з історії української графіки, та й взагалі культури. Митця та його колег – Михайла Бойчука, Івана Падалку та інших – називали “ворогами народу, які у своїх роботах спотворювали нашу радянську дійсність” та закликали “якнайшвидше ліквідувати наслідки їхньої підривної роботи”.

Сьогодні – особливо після перевидання седлярівського “Кобзаря”, яке здійснило видавництво “Дух і Літера” у 2009 році, – ілюстрації художника визнано шедевром. Бібліотека українського мистецтва вперше оприлюднює онлайн 44 ілюстрації з першого видання 1931 року. Як відомо, друге видання було частково кольоровим, тоді як перше – повністю чорно-білим.

У 1920-30-і роки ілюстрування поезії Тараса Шевченка мало в Україні певні традиції. Проте художники (Василь Штернберг, Порфирій Мартинович, Костянтин Трутовський, Опанас Сластіон) ілюстрували переважно окремі поезії. Однією з інновацій роботи Василя Седляра було те, що він першим в історії проілюстрував повний “Кобзар”.

Збереглося листування Седляра з дамою його серця Оксаною Павленко, завдяки якому зрозуміло, з якими труднощами стикався художник під час своєї кількарічної роботи (листування вперше оприлюднене на сайті Асоціація Європейських Журналістів). Також з листів відомо, що одним з перших, хто підтримав задум Седляра був експериментатор, авангардист Вадим Меллер. Він у 1928–1930 роках працював художнім редактором Державного видавництва України (ДВУ) у Харкові. Але згодом робота над “Кобзарем” перемістилася до Києва, де і вийшли видання 1931 та 1933 років. Редактором обох видань був Володимир Вайсблат (псевдонім якого – Ол. Гер). 

“Робота моя дуже кепсько просувається вперед. Одне, що заважали різні гості, а друге, якось, видко, перемучився я цими річами. Якась перевтомлена уява. Надто вже багато навантаження і так раптом”, – це лише одна з багатьох епістолярних скарг  Седляра. Роботу він закінчив – у вересні 1929 року. Створив обкладинку, 50 великих ілюстрацій та 26 маленьких. Навесні наступного року вихід “Кобзаря” було анонсовано у газеті “Харківський пролетар”: Седляреві ілюстрації були названі “справжнім пам’ятником творчості поета та великим вкладом до нашої художньої культури”. “Робота ця, – писали автори матеріалу, учні Меллера, який на той час звільнився з видавництва, – вражає своєю епічністю, широким показом теми та проникненням у настрій цілого твору. Всі 75 малюнків Седлярового “Кобзаря” являють собою таке ж органічне ціле, як і “Кобзар” Шевченка. Але вони дають нам Шевченка не романтика, лірика, а поета-бунтаря, що його поезії звучать закликом до визволення всього трудящого люду”.

“Кобзар” вийшов у світ з 54-ма чорно-білими ілюстраціями наприкінці лютого 1931 року тиражем  5000 примірників (саме з цього видання – ілюстрації у нашому спецпроекті). Седляр був задоволений, про що ми також дізнаємося з його листа до Павленко: “Прислав мені Глущенко з Парижу вирізку з газети “Prager Presse”, де вміщено дуже прихильну рецензію на ілюстрації до “Кобзаря”.

Тоді ж Василь Седляр вирішив підготувати ще одне видання “Кобзаря”, але вже з кольоровими ілюстраціями. Друге видання побачило світ у травні 1933 року накладом 10000 примірників на відзнаку 120-річчя від дня народження Шевченка. Седляревих ілюстрацій у ньому було вже 62, зокрема 18 кольорових.  

…Буквально через кілька років почалося цькування “бойчукістів”, але це вже інша – довга і сумна – історія. Седляра разом із Бойчуком, Падалкою та іншими невинними розстріляли у Києві 13 липня 1937 року. Доробок художника знищили, “Кобзар””вилучили з бібліотек і книгарень.

Лише з 1960-х років почалося дуже повільне повернення українцям імені видатного митця. І тільки в незалежній Україні було здійснене перевидання унікального “Кобзаря”.

Мистецтвознавець та колекціонер Ігор Диченко ємно та вичерпно писав про цикл седлярових ілюстрацій: “У багатьох ілюстраціях Седляр пронизує композиції духом експресії, шукає кульмінаційні епізоди. Його графіка близька до народної манери малювати квачем: кожний дотик до паперу не пестить його, а наче б’є, залишаючи не аморфну “солом’яну” лінію, а виповненні напруженням штрихи. У цей спосіб ілюстратор досягає в кращих малюнках образності, означеної буквально аскетично скупим малюнком, часто начеркового плану. У малюнках до “Кобзаря” виявилася дуже суттєва риса  Василя Седляра – його європейський рівень як графіка”.

Ілюстрації Василя Седляра до “Кобзаря” Шевченка

Бібліотека українського мистецтва вперше оприлюднює 44 ілюстрації з першого видання 1931 року.

'
Share This