IВАН ПАДАЛКА

1894–1937

Іван Падалка

На початку творчого шляху вчителем Падалки був український художник Опанас Сластіон, відомий також як видатний етнограф, збирач народних пісень, мемуарист. Він прищеплював своїм вихованцям любов до національної тематики, типажу, до точності у відтворенні побутових деталей, костюмів. У Федіра Кричевського навчається з 1914 року — у Київському художньому училищі. З 1917 року Іван Іванович навчався у Михайла Бойчука в Українській Академії мистецтв, що й визначило його подальшу долю. Бойчук “дав йому нові мистецькі думки, як здобув сам на основі осягів Заходу”.

Відомий Падалка передовсім як графік, а також — з 1925 року — як викладач Харківcького художнього інституту. Серед найвизначніших учнів — Марія Котляревська та Олександр Довгаль. Багато мандрував Європою з виставками. У 1930-у році брав участь у Венеційській бієнале.

Створив велику кількість агітаційних гравюр та робіт на революційну тематику; ілюстрації до книжок українських та європейських авторів. Іван Падалка у своїй творчості відходить од сюжету, в якому виступає образ жінки в тій або іншій формі, як мистець, що свій творчий процес уважає за небуденне, одухотворене явище. Звідси й тип жінки у нього виіделізований, уявний, а тому й характерний. Художник створює у своїх образах тип української жінки… типовий, виразно український, яскраво сучасний.

Вдалу характеристику Падалці як творчій особистості дав Павло Ковжун: “Мистець залізної праці й особливої впертости в поставлених завданнях; мистець ідеаліст, мистець аскет, фанатик свого ремесла, який своєю послідовністю і плодючістю осяг, здавалося б, неможливого, знайшовши те, що ми так гордо називаємо українською творчістю в сенсі форми, стилю”.