ОЛЕКСАНДР ДОВГАЛЬ

1904–1961

Олександр Довгаль

Український графік. У 1922-29-у роках Олександр Михайлович вчився у Харківському художньому інституті у С. М. Прохорова, І. І. Падалки та О. В. Маренкова (1922-1929). Був членом АРМУ (Асоціації революційного мистецтва України) з 1925-о. З 1927-о року. брав участь у республіканських, всесоюзних та зарубіжних виставках.

Викла­дав у Харківському художньому інституті (1931-1933). Працював у галузі станкової та книжкової графіки, плаката. Створив безліч ілюстрацій до книг, у тому числі – до українського видання Голови професора Доуеля письменника-фантаста Олександра Бєляєва.

Книги про Олександра Довгаля:

• М. Безхутрій. О. Довгаль. Каталог виставки графічних творів 1958-1959. Харків, 1959.
• М. М. Безхутрий. Олександр Довгаль. Київ, 1962.

Книги з ілюстраціями Олександра Довгаля:

• Я. Кальницкий. Конец подземного города. Харьков, Харьковское областное издательство, 1955.
• Юрій Смолич. Прекрасні катастрофи. Київ, Видавництво ЦК ВЛКСМУ “Молодь”, 1956.
• Олександр Сизоненко. Зорі падають в серпні. Київ, Молодь, 1957.
• Олександр Бєляєв. Голова професора Доуеля. Київ, Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1957.
• Василь Бережний. В зоряні світи. Київ, Молодь, 1958.
• Лу Сінь. Справжня історія А-К`ю. Оповідання. Київ, Молодь, 1958.
• Іван Єфремов. Туманність Андромеди. Ілюстрації О. Довгаля, обкладинка Г. Малакова. Київ, Видавництво ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1960.
• Юрій Долгушин. ГЧ – генератор чудес. Київ, Видавництво ЦК ВЛКСМУ “Молодь”, 1961.