Досліджувати дійсність значить досліджувати те, чого не існує, те що незрозуміле, а незрозуміле для людини те що не існує, відповідно дослідженню підлягає неіснуюче. Людина визначила існування речей заздалегідь для неї незрозумілих, неіснуючих і хоче досліджувати їх, взяти будь-яку з речей визначених людиною і спробувати її дослідити і ми побачимо, що вона одразу під напором з наступного знаряддя розпадеться на безліч складових речей цілком самостійних, і дослідження доведе, що речі не існувало, існувала тільки сума речей. Але яка ж ця сума речей, у яких цифрах вона втілиться для цього необхідно з’ясувати суму кожної речі суми що розпалася; приступається до дослідження речей які розпались і з натиском дослідження речі розпадаються знову ж на безліч речей, дослідження речей доведе те, що і речі які розпалися у свою чергу розпалися на самостійні речі та породили масу нових зв’язків і відносин з новими речами, і так без кінця. Дослідження доведе, що речей не існує і у той же час існує їхня безкінечність, “ніщо” і в той же час “що”. Таким чином дослідження нічого не принесло у поняття, воно не окреслило суми речей, бо якщо би намагалося дати суму, то принесло цілий ряд цифр, безкінечність яких не була би прочитана. Спільножиття надходить просто з цією сумою, розсікає її, влаштовує собі зрозумілу суму, розмножуючи її без кінця за своїм зрозумілим планом. Також припускаю, що й уся наука, як наукові обґрунтування чого-небудь робить так само. Розбиваючи безкінечну низку безглуздого ладу цифр на окремі суми, загальна сума якої не може бути відома, спільножиття радіє тому що прочитало суму, і відповідно вона ясна зрозуміла, але це тільки радість спільножиття та обман, у дійсності ж воно нічого не зрозуміло, бо не прочитало усіх сторінок. Не існує ні першої, ні останньої сторінки, також невідомі ні перші ні останні цифри. Які цифри стоять у речі і яку складає річ цифру загальної суми. І так не можна побудувати суми як не можна побудувати предмет.
