2.

Безпричинне збудження всесвіту, як і всякого іншого прояву в усіх розпиленнях, не має закону; і тільки коли збудження розпилюється на стани реального і натурального, з’являється перший закон, тобто ритм — перший та найголовніший закон усього, що проявляється у житті, без цього ритму ніщо не може рухатися і створюватися, але ритм не вважаю музикою, бо музика як і все засновується на цьому законі. Музика, як і все обмежене, але ритм необмежений. Від музики ритм машини може бути далеким, музика — дія, що намагається зв’язати в єдність ритми. Інженер пов’язує ритми і машину. Ми ж однак не вважаємо інженера за композитора. У своїх порівняннях треба уловити те, що музика не є закон ритму, але дещо, що будується на ритмі проявлення.

Казимир Малевич. Супрематизм духа. 1920.

Схожі записи

  • 22.

    Предметний шлях просто скидає Бога, бачачи в ньому один забобон, а людей що будують життя на духовному Релігійному вважає просто недоумством, такими що не змогли домислити того, що споруда їхня будується на забобоні що спирається на Бога. Підводячи Бога до фундаменту життя, підводять порожнечі. Матеріаліст же впевнений, що він будує своє життя на фундаменті з…

  • 28.

    Релігійна людина у церкві своїй каже: “я стою на істинному шляху, церква моя веде до істинного Бога, усе те, що каже людина поза церквою є тлін, тільки через мене душа перенесеться у ті всесвіту висоти, куди ніякий людський винахід не досягне, ніщо так високо не піднімає душу як молитва, жодна катастрофа або смерть людини не…

  • 4.

    Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що…

  • 7.

    Природа прихована у безкінечності і багатогранності і не розкриває себе у речах, у своїх проявах вона не має ані мови ані форми, вона безкінечна та неосяжна. Диво природи у тому, що у маленькому зерні вона уся, і між цим усе не осягнути. Людина, яка тримає зерно, тримає всесвіт і у той же час не може…

  • 32.

    Бог не трудився, він тільки творив, таким творцем зробила його людська думка в уявленні своєму. У шість днів або через шість раз “Так буде” здійснив творення світу. Необережність людини обрушила гнів Божий на нього, за що творець прокляв його працею, народженням, потом і кров’ю (спільножиття). Але чи дійсно людини зогрішила і чи міг Бог її…

  • 24.

    Зусилля людини у праці — існує тому, що через працю вона збирається вирішити практичне питання. Але будучи не в силах завершити питання, в єдиній речі досягнути межу, вимушена працювати, досягати її далі, так проходять століття і питання залишається незадовільним. Чи може наступити момент, коли людина задовольниться світлом? Спочатку винахід скіпи було звісно великим досягненням, але…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *