2.

Безпричинне збудження всесвіту, як і всякого іншого прояву в усіх розпиленнях, не має закону; і тільки коли збудження розпилюється на стани реального і натурального, з’являється перший закон, тобто ритм — перший та найголовніший закон усього, що проявляється у житті, без цього ритму ніщо не може рухатися і створюватися, але ритм не вважаю музикою, бо музика як і все засновується на цьому законі. Музика, як і все обмежене, але ритм необмежений. Від музики ритм машини може бути далеким, музика — дія, що намагається зв’язати в єдність ритми. Інженер пов’язує ритми і машину. Ми ж однак не вважаємо інженера за композитора. У своїх порівняннях треба уловити те, що музика не є закон ритму, але дещо, що будується на ритмі проявлення.

Казимир Малевич. Супрематизм духа. 1920.

Схожі записи

  • 9.

    Череп людини представляє собою ту ж безкінечність для руху уявлень, він рівний всесвіту, бо у ньому вміщається усе те, що бачить у ній; у ньому проходять також сонце, усе зоряне небо комет і сонця, і також вони блищать і рухаються, як і в природі, також комети у ньому з’являються і в міру свого зникнення в…

  • 7.

    Природа прихована у безкінечності і багатогранності і не розкриває себе у речах, у своїх проявах вона не має ані мови ані форми, вона безкінечна та неосяжна. Диво природи у тому, що у маленькому зерні вона уся, і між цим усе не осягнути. Людина, яка тримає зерно, тримає всесвіт і у той же час не може…

  • 3.

    Збудження і думку вважаю найголовнішими основами життя спільножиття людини і в усьому що збуджене і мислить у собі. Але розділяю усе життя на три стани збудження: першим — збудження, другим — думку в реальному, і реальність у натуральному, іншими словами сказати — дійсний факт як натуральне. Останні три розділи створюють безліч між собою відносин, і…

  • 11.

    Перед людиною стоїть світ як незмінний факт дійсності, як непорушна реальність (говір спільножиття), однак у цю непорушну реальність, як дійсність, не можуть увійти двоє, аби винести одну суму, однаково виміряти. Скільки б не увійшло у цю дійсність людей, кожен принесе інакшу дійсність, а інший нічого не принесе бо не побачить нічого дійсного — кожен принесе…

  • 17.

    Кожна людина поспішає до досконалості своєї, прагне бути ближче до Бога, бо у Бозі її досконалість, відповідно кожен крок людини має бути спрямований до Бога, для чого вона вишукує шляхи або засоби — просто шукає ознак Бога. Думаючи про досягнення, вона побудувала собі два шляхи. Релігійний технікум і громадянський або фабричний, церкву і фабрику. Релігійний…

  • 5.

    Збудження — космічне полум’я живе безпредметним і тільки у черепі думки охолоджує свій стан в реальних уявленнях своєї незмірності, і думка, як відома ступінь дії збудження розпечена його полум’ям, рухається усе далі й далі проникаючи в нескінченне, творячи по за собою світи всесвіту. Збудженням, як духовним внутрішнім, дорожить людина і понад усе ставить його у…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *