12.

Людина теж Космос або Геркулес, біля якого крутяться сонця та їхні системи, так біля неї у вихорі крутяться усі створені нею предмети, вона, як сонце, керує ними і тягне за собою в невідомий їй шлях безкінечного, як всесвіт з усіма своїми збудженнями, може бути прагне єдності, так і всі його розпилені “предмети” складають єдність його центру, який у свою чергу рухається шляхами всесвітнього захоплення. Так єдність за єдністю, включаючись одна в одну прагне у безкінечний шлях безпредметного.

Казимир Малевич і Ель Лисицький у Вітебську. Літо 1920 року.

Схожі записи

  • 24.

    Зусилля людини у праці — існує тому, що через працю вона збирається вирішити практичне питання. Але будучи не в силах завершити питання, в єдиній речі досягнути межу, вимушена працювати, досягати її далі, так проходять століття і питання залишається незадовільним. Чи може наступити момент, коли людина задовольниться світлом? Спочатку винахід скіпи було звісно великим досягненням, але…

  • 23.

    Я фабрика у волі Бога бачу один забобон, тільки моя воля у всьому і в мені сенс усіх досконалостей “я влаштую царство небесне на землі, і не на небі і тому я є Бог” (знову Бог “небесне царство” на землі). Я в руках тримаю світ моторів земних і повітряних, я кидаю їх у простір і…

  • 15.

    Найбільше самовиробництво у торжестві звільненого Бога від творення було кинуте у безкінечність. Бог цей, досконалий мислитель (спільножиття), через думку свою творив світ не вживши жодної хвилини праці (за виключенням ліплення людини з глини). Через шість разів “Так буде” побудував світ. Шість днів творіння і постав всесвіт — зразок Божої досконалості (спільножиття), в якій людині, як…

  • 19.

    Проведення нових релігійних систем має ті ж засоби, що і всі економічні, політичні або громадянський технікум. Язичництво знищило християнську систему, потім християни знищили єретиків, так і в громадянських системах одна знищує іншу. Кожна система релігійна доводить народу свою перевагу і благо досягнення Бога, також і громадянськи система доводить своє благо і якнайшвидше його досягнення у…

  • 18.

    Бога людина зробила абсолютною досконалістю навмисне або випадково, але у будь-якому випадку у визначення Бога в абсолютному, нею було встановлено межу, бо в іншому випадку ніколи би не досяг Бога. В абсолюті межа досконалостей, і якщо би Бог не мав кордонів, то людині не виявилося би можливим досягти його. Але інший бік каже інше; наприклад…

  • 20.

    Прагнення людини до єдності — неясне прагнення до того, що передбачається бачити у єдності все керування у Бозі, ця єдність у Трійці, як керуюче всесвітом, у людині, як керування своїм вселюдським життям. Але людське життя розділилося на два поняття чи пізнання життя. Одне пізнання бачить життя у дусі, як пізнання і служіння Богу; і побудувало…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *