27.

Людина розділила життя, своє на три шляхи, на духовний, релігійний, науковий, фабрику та мистецтв. Що означають ці шляхи? Означають досконалість, по ній рухається людина, рухає себе як досконалий початок до своєї кінцевої уявленності, тобто до абсолюту, три шляхи за якими рухається людина до Бога. У мистецтві Бог думається як краса і тому тільки, що у красі Бог. Релігія та фабрика закликають мистецтво, щоб воно їх одягнуло у ризу краси, як би недовіряючи своїй завершеності. Так урочисто рухається релігія у мистецтві, так само й фабрика. Але незважаючи на взаємність усе ж таки кожен шлях вважає себе першорядним, й істинним шляхом до Бога, самостійним вченням і пізнанням Бога. Кожен проповідує Бога, у своєму шляху що поєднується в одному слові (спільножиття) досконалість.

Казимир Малевич. Біле на білому. Білий хрест. Початок 1920-х років.

Схожі записи

  • 30.

    Фабрика спростовує два останніх і у свою чергу каже: “Я перебудовую світ і його тіло, я змінюю свідомість людини, я її зроблю всюдисущою через пізнання в мені досконалостей, через мою систему світ втілиться у мене, і я буду досконало знаючою, я буду Богом, бо Бог тільки знає справи всесвіту. Уся стихія збереться у мені, і…

  • 1.

    Початком і причиною того, що називаємо у спільножитті життям вважаю збудження, що проявляється у різноманітних формах — як чисте, неусвідомлене, незрозуміле, ніколи нічим не доведене, що справді воно існує, без числа, точності, часу, простору, абсолютного і відносного станів. Другим щаблем життя вважаю думку, у якій збудження приймає видимий стан реального у собі, не виходячи за…

  • 28.

    Релігійна людина у церкві своїй каже: “я стою на істинному шляху, церква моя веде до істинного Бога, усе те, що каже людина поза церквою є тлін, тільки через мене душа перенесеться у ті всесвіту висоти, куди ніякий людський винахід не досягне, ніщо так високо не піднімає душу як молитва, жодна катастрофа або смерть людини не…

  • 33.

    Бог побудував досконалість (спільножиття), але з чого побудував, навіщо і які причини спонукали його будувати, які цілі і сенс був у його досконалості, усе це намагається розібрати людське уявлення; розбирає те, що уявило собі, але оскільки будь-яке уявлення не дійсність, то й все що розбирається уявлення не може бути дійсністю, отже, усе що розбирається —…

  • 26.

    Думка моя прийшла до Бога, як спокою чи небуттю — до місця, де вже немає досконалостей. Але що є мета усіх досконалостей? У досконалості полягає межа ніщо яке наступає, як бездіяльний спокій. Таким має бути Бог. Якщо так, то релігійний шлях — шлях найменшого спротиву, що визнає у собі “ніщо” людини, лишаючи “що” Бога. Таким…

  • 4.

    Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *