27.

Людина розділила життя, своє на три шляхи, на духовний, релігійний, науковий, фабрику та мистецтв. Що означають ці шляхи? Означають досконалість, по ній рухається людина, рухає себе як досконалий початок до своєї кінцевої уявленності, тобто до абсолюту, три шляхи за якими рухається людина до Бога. У мистецтві Бог думається як краса і тому тільки, що у красі Бог. Релігія та фабрика закликають мистецтво, щоб воно їх одягнуло у ризу краси, як би недовіряючи своїй завершеності. Так урочисто рухається релігія у мистецтві, так само й фабрика. Але незважаючи на взаємність усе ж таки кожен шлях вважає себе першорядним, й істинним шляхом до Бога, самостійним вченням і пізнанням Бога. Кожен проповідує Бога, у своєму шляху що поєднується в одному слові (спільножиття) досконалість.

Казимир Малевич. Біле на білому. Білий хрест. Початок 1920-х років.

Схожі записи

  • 4.

    Людина у своїх проявах прагне у думці своїй досягти досконалості, тобто передати дійсність свого збудження, але в той момент, коли проявляє форму, забуває про те, що форма — умовність, у дійсності форми — не існує, як же тоді можливо виявити йому збудження коли збудження не є формою — не має кордонів; друге — припустимо що…

  • 11.

    Перед людиною стоїть світ як незмінний факт дійсності, як непорушна реальність (говір спільножиття), однак у цю непорушну реальність, як дійсність, не можуть увійти двоє, аби винести одну суму, однаково виміряти. Скільки б не увійшло у цю дійсність людей, кожен принесе інакшу дійсність, а інший нічого не принесе бо не побачить нічого дійсного — кожен принесе…

  • 6.

    Людина збирається осягнути і дізнатися “все”, але чи є це “все” перед ним, чи може це “все” покласти перед собою на стіл і його досліджувати чи описати у книгах і сказати: ось книга, де “все” описане, вивчіть її та будете усе знати. Мені уявляється, що дослідити, вивчити, дізнатися можна тільки тоді, коли я зможу вийняти…

  • 25.

    Людина яка досягла досконалості одночасно йде у спокій тобто абсолют, звільняється від пізнань, знань і різних доказів, і не може сховатися від Бога, бо Бога зробила абсолютом, вільним від будь-якої дії. Бог — спокій, спокій — досконалість, досягнуто усе, закінчена побудова світів, встановлено у вічності рух. Рушить його творча думка, сам же він звільнився від…

  • 13.

    Людина перебуваючи у ядрі всесвітнього збудження відчуває себе перед таємницею досконалостей, лякаючись мороку таємниці, вона поспішає їх пізнати, пізнати ж вона може через вдосконалення (судження спільножиття), бо тільки творячи найдосконаліше знаряддя, пізнає чи руйнує таємницю, так свідчить логіка спільножиття. Так усе явне в природі міццю своєї досконалості каже їй, що всесвіт як досконалість — Бог….

  • 20.

    Прагнення людини до єдності — неясне прагнення до того, що передбачається бачити у єдності все керування у Бозі, ця єдність у Трійці, як керуюче всесвітом, у людині, як керування своїм вселюдським життям. Але людське життя розділилося на два поняття чи пізнання життя. Одне пізнання бачить життя у дусі, як пізнання і служіння Богу; і побудувало…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *