7.

Природа прихована у безкінечності і багатогранності і не розкриває себе у речах, у своїх проявах вона не має ані мови ані форми, вона безкінечна та неосяжна. Диво природи у тому, що у маленькому зерні вона уся, і між цим усе не осягнути. Людина, яка тримає зерно, тримає всесвіт і у той же час не може його розгледіти, незважаючи на всю наочність походження останнього і “наукові обґрунтування”.

Казимир Малевич. Супрематизм (Червоний хрест на чорному крузі). Початок 1920-х років.

Схожі записи

  • 3.

    Збудження і думку вважаю найголовнішими основами життя спільножиття людини і в усьому що збуджене і мислить у собі. Але розділяю усе життя на три стани збудження: першим — збудження, другим — думку в реальному, і реальність у натуральному, іншими словами сказати — дійсний факт як натуральне. Останні три розділи створюють безліч між собою відносин, і…

  • 17.

    Кожна людина поспішає до досконалості своєї, прагне бути ближче до Бога, бо у Бозі її досконалість, відповідно кожен крок людини має бути спрямований до Бога, для чого вона вишукує шляхи або засоби — просто шукає ознак Бога. Думаючи про досягнення, вона побудувала собі два шляхи. Релігійний технікум і громадянський або фабричний, церкву і фабрику. Релігійний…

  • 22.

    Предметний шлях просто скидає Бога, бачачи в ньому один забобон, а людей що будують життя на духовному Релігійному вважає просто недоумством, такими що не змогли домислити того, що споруда їхня будується на забобоні що спирається на Бога. Підводячи Бога до фундаменту життя, підводять порожнечі. Матеріаліст же впевнений, що він будує своє життя на фундаменті з…

  • 28.

    Релігійна людина у церкві своїй каже: “я стою на істинному шляху, церква моя веде до істинного Бога, усе те, що каже людина поза церквою є тлін, тільки через мене душа перенесеться у ті всесвіту висоти, куди ніякий людський винахід не досягне, ніщо так високо не піднімає душу як молитва, жодна катастрофа або смерть людини не…

  • 11.

    Перед людиною стоїть світ як незмінний факт дійсності, як непорушна реальність (говір спільножиття), однак у цю непорушну реальність, як дійсність, не можуть увійти двоє, аби винести одну суму, однаково виміряти. Скільки б не увійшло у цю дійсність людей, кожен принесе інакшу дійсність, а інший нічого не принесе бо не побачить нічого дійсного — кожен принесе…

  • 16.

    Отже Бог задумав побудувати світ, аби звільнитися нарешті від нього, стати вільним, прийняти на себе повне ніщо чи вічний спокій не як велика істота, що мислить, бо ні про що більше мислити — усе досконале. Тим же хотів обдарувати і людину на землі. Людина ж не витримала системи та переступила її, вийшла з її плану,…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *