7.

Природа прихована у безкінечності і багатогранності і не розкриває себе у речах, у своїх проявах вона не має ані мови ані форми, вона безкінечна та неосяжна. Диво природи у тому, що у маленькому зерні вона уся, і між цим усе не осягнути. Людина, яка тримає зерно, тримає всесвіт і у той же час не може його розгледіти, незважаючи на всю наочність походження останнього і “наукові обґрунтування”.

Казимир Малевич. Супрематизм (Червоний хрест на чорному крузі). Початок 1920-х років.

Схожі записи

  • 23.

    Я фабрика у волі Бога бачу один забобон, тільки моя воля у всьому і в мені сенс усіх досконалостей “я влаштую царство небесне на землі, і не на небі і тому я є Бог” (знову Бог “небесне царство” на землі). Я в руках тримаю світ моторів земних і повітряних, я кидаю їх у простір і…

  • 10.

    Досліджувати дійсність значить досліджувати те, чого не існує, те що незрозуміле, а незрозуміле для людини те що не існує, відповідно дослідженню підлягає неіснуюче. Людина визначила існування речей заздалегідь для неї незрозумілих, неіснуючих і хоче досліджувати їх, взяти будь-яку з речей визначених людиною і спробувати її дослідити і ми побачимо, що вона одразу під напором з…

  • 18.

    Бога людина зробила абсолютною досконалістю навмисне або випадково, але у будь-якому випадку у визначення Бога в абсолютному, нею було встановлено межу, бо в іншому випадку ніколи би не досяг Бога. В абсолюті межа досконалостей, і якщо би Бог не мав кордонів, то людині не виявилося би можливим досягти його. Але інший бік каже інше; наприклад…

  • 26.

    Думка моя прийшла до Бога, як спокою чи небуттю — до місця, де вже немає досконалостей. Але що є мета усіх досконалостей? У досконалості полягає межа ніщо яке наступає, як бездіяльний спокій. Таким має бути Бог. Якщо так, то релігійний шлях — шлях найменшого спротиву, що визнає у собі “ніщо” людини, лишаючи “що” Бога. Таким…

  • 3.

    Збудження і думку вважаю найголовнішими основами життя спільножиття людини і в усьому що збуджене і мислить у собі. Але розділяю усе життя на три стани збудження: першим — збудження, другим — думку в реальному, і реальність у натуральному, іншими словами сказати — дійсний факт як натуральне. Останні три розділи створюють безліч між собою відносин, і…

  • 31.

    І так людина розділившись на три і пішла трьома шляхами до досконалості, ніби не довіряючи одному якомусь шляху, не будучи впевнена, що знайде у ньому Бога або істину що веде її до досконалості, як благу чи Богуї Але розділившись кожен у шляху своєму знайшов істину та побудував церкву і замість єдиного побудували три єдності істин…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *