Данте Аліґ'єрі по-українськи

Ексклюзив Бібліотеки українського мистецтва

Текст: Катерина Лебедєва

Ілюстрації Ольги Петрової до “Божественної комедії”

Ольга Петрова (народилася у 1942 році) — український художник, мистецтвознавець, доктор філософських наук. У 1968-70-у роках вона створила цикл графічних ілюстрацій до “Божественної комедії” Данте, за що її затаврували “сюрреалісткою” та “екзистенціалісткою” і на кілька років відлучили від київського мистецького життя.

З 1962-о року Ольга Петрова працює як ілюстратор, з 1968-о — активно ілюструє твори зарубіжних письменників у журналі “Всесвіт”. Зокрема, Петрова проілюструвала роман “Дон Кіхот” Сервантеса. У 1969-у році художниця почала працювати над ілюстраціями у техніці туш, перо, а згодом літографії до “Божественної комедії” Данте. Таким чином, Ольга Миколаївна продовжила українську образотворчу Дантеану, розпочату Григорієм Гавриленком (1927–1984). Видання 1965 року книжечки Vita Nuova (“Нове життя”) з його ілюстраціями стало значною культурною подією в Україні.

Сторінки журналу “Всесвіт” (№9 за 1971 рік) з ілюстраціями і текстом Ольги Петрової:

Одночасно з цим Петрова як мистецтвознавець почала досліджувати світову ілюстрацію творів Данте Аліґ’єрі. У 1971 році у журналі “Всесвіт” вийшла публікація, у якій, зокрема, вона пише про роботу Гавриленка: “В українській графіці до образу Данте часів “нового солодкого стилю” звертається художник Григорій Гавриленко, який 1965 року, ілюструючи “Нове життя”, створив елегічний образ поета. У Гавриленка поет заглиблений у сферу інтимних почувань, він не передчуває ще майбутніх бур, долі вигнанця, не знає болісного самоаналізу і розладу між дійсністю та внутрішнім світом. Гавриленків Данте – сама зосередженість і гармонія; у сріблі штрихів і чистоті архаїчного рисунка немовби вібрує час та подих поета”.

У цьому ж номеру “Всесвіту” були надруковані і кілька графічних аркушів самої Петрової, за що авторка отримала офіційну рецензію: “Не дозволяти співробітничати з видавництвами та редакціями України”. В ідеологічному відділі ЦК КП України (за рецензією Василя Касіяна) ці ілюстрації було кваліфіковано як сюрреалізм. Тож українські видавництва перестали приймати роботи Петрової. Вона поїхала до Москви та вступила до аспірантури Всесоюзного інституту історії мистецтв Міністерства культури СРСР. Там під керівництвом доктора мистецтвознавства А. Чегодаєва почала працювати над дисертаційним дослідженням “Данте Аліґ’єрі в тлумаченні художників” (“Божественна комедія” в образотворчому мистецтві XIV—XX ст.”).

Тим часом її ілюстрації Данте з успіхом виставлялися на батьківщині поета — на Днях культури Києва у Флоренції (1975 рік). Часопис “Корера дела сера” високо оцінив доробок Петрової, звертав увагу на автентичність літографій щодо тексту Данте; роботи отримали схвальні відгуки від Папи Римського та італійського художника Ренато Гуттузо.

У 1974 році Петрова захистила кандидатську і повернулася в Україну. У 1979 році її літографії до “Божественної комедії” придбав Державний музей книги та книгодрукування, а у 1993 році — бібліотека Британського музею.

Тим не менш, ані кандидатська, ані ілюстрації Ольги Петрової надруковані усе ще не були. Лише у 2009 році вийшла книга “Комедія” Данте Аліг’єрі: мистецький коментар XIV-XX століть”, основу якої склав текст кандидатської дисертації, — більше ніж через 30 років після написання. Книга вийшла українською та англійською мовами, проілюстрована 178 роботами XIII-XX століть. Творчі контакти Петрової з бібліотекою Британського музею збагатили монографію мініатюрами “Сієнського кодексу” (1442-1450 рр.)

Обкладинка книги “Комедія” Данте Аліг’єрі: мистецький коментар XIV-XX століть”, 2009 рік.

“За час “внутрішньої еміграції”, на яку в умовах радянської ідеології було приречене будь-яке нестандартне мислення, – пише Ольга Миколаївна у вступі до книги, – Данте, його незалежність у думках та вчинках сприймалися як “школа свободи”. Творчість поета-вигнанця надихала багатьох українських інтелектуалів 1970-1980-х років. Зокрема, серед своїх провідників у світ Данте Ольга Петрова називає перекладачів Миколу Лукаша та Григорія Кочура.

У книзі “Комедія” Данте Аліґ’єрі: мистецький коментар XIV-XX століть” вперше опубліковано ті самі ілюстрації Ольги Петрової, через які вона зазнала критики від радянської влади. Бібліотека українського мистецтва вперше в інтернеті оприлюднює роботи, які засвідчують яскравий внесок українського художника у світову дантеану.