Львів, Видавництво львівського університету, 1971.

 У цій монографії досліджено виникнення, становлення і розвиток мистецтва української друкованої книги в перші століття її існування. Автор докладно розглядає шрифти, орнамент, сюжетні гравюри, титули та інші елементи художньо-технічного оформлення українських стародруків, приділяє багато уваги друкарській та мистецькій діяльності Івана Федорова, характеризує творчу манеру найвидатніших майстрів граверства цієї доби – І. Щирського, Л. Тарасевича, Г. Левицького, А. Козачківського та багатьох інших.

В полі зору дослідника є книги, що в 16-18 ст. вийшли друком у Києві, Львові, Чернігові, Почаєві, Уневі, Острозі, Стрятині та інших осередках друкарства. Автор показує, що багатством і художнім рівнем декоративного оздоблення українські стародруки посідають одне з перших місць не тільки в слов`янському, але й у загальноєвропейському книжковому мистецтві.