ЮЛІАН БУЦМАНЮК
1885–1967
Юліан Буцманюк
Живописець, монументаліст, громадський діяч. Народився на Львівщині в родині сільського вчителя. Закінчив гімназію та художньо-промислову школу у Львові, Краківську Академію мистецтв (1914; викладачі Т. Аксентович, Л. Вичулковський). Як учень і асистент Модеста Сосенка Буцманюк виконував розписи церков Галичини, за що нагороджений стипендією митрополита Андрея Шептицького (1911), перебував у Мюнхені, Римі, Мілані, Флоренції.
Під час Першої світової війни був рисувальником при Українських січових стрільцях (малював батальні сцени); одним із засновників і активних працівників Пресової квартири — центру виховної та культурно-освітньої роботи січового стрілецтва. Учасник Львівського. повстання 1 листопада 1918 і україно-польської війни 1918–19 років, старшина команди УГА, начальник Залізничної військової управи і референт Державного секретаріату військових справ.
Після війни навчався у Празі, від 1927 року — працював вчителем малювання товариства «Рідна школа» у Львові. Виконав розпис церкви братів Василіян у м. Жовква Львівської області. У 1950 році емігрував до Канади, заснував у Едмонтоні мистецьку школу-студію малярства (1956). П’ять років працював над розписами інтер’єру Українського кафедрального собору св. Йосипа. Релігійному живопису Буцманюка притаманні традиційні форми з елементами модерних стилів, зокрема віденської сецесії. Автор численних статей про мистецтво.