ГАВРИЛО ГЛЮК

1912–1983

Гаврило Глюк

Пейзажист і портретист. Класична постать другої хвилі закарпатського малярства ХХ сторіччя. На відміну від інших колег, Гаврило Глюк народився на сході краю — у Сиготі (нині Румунія) 19 травня 1912 року. Він єдиний зі свого покоління не навчався в Ужгороді у Публічній школі малювання, натомість закінчив Вищу школу образотворчого мистецтва в Будапешті (1931—1933). Митець найпізніше, аж у 1947 році приєднався до гурту закарпатських художників, пройшовши всю війну, втративши в ній найближчу рідню й зустрівши прихід радянської влади в Кишиневі.

Завдяки Закарпаттю зміг повністю реалізувати властиве йому від природи мислення кольором. Ствердженням малярської сили сприймається знамените велике полотно “Лісоруби на вахті миру”. Створене у 1950 році, воно підсумовує роки роботи з кольором, стверджує органічну радість людської діяльності й радість реалістичного творення автора.

У 1970-х роках живопис художника набирає декоративної сили в усіх жанрах. Зрілий талант прямує до вишукано узагальнених форм, до чистого кольору, до високого смаку в аранжуванні кольорової гами. Такої ж якості набувають натюрморти — самодостатні кольорові партії, пронизані світлом, наповнені мінливою грою рефлексів. Його графічні портрети — завершені мистецькі твори, цінні реалізмом характеру, пози, жесту, цінні як самостійні твори, хоча часто слугували підготовчим етапом до живописних робіт.

У листопаді 2012 року в Ужгороді, сім’єю Глюк-Гомокі, був відкритий пам’ятник Гаврилу Глюку роботи скульптора Михайла Колодка. Скульптура є мініатюрним зображенням художника за кермом його улюбленого автомобіля “Вілліс”. Також на честь Глюка у 2019 році було названу одну з площ Ужгорода.

Translate this page:

Українські художники

Всі художники
Translate »